На межі: для сільських депутатів проситимуть скасувати е-декларування

Після оприлюднення електронних декларацій депутатів Верховної Ради та високопосадовців у країні стався справжній інформаційний бум. Близько місяця в засобах масової інформації цю тему активно обговорювали, щодня у різних виданнях з’являлися повідомлення про космічні суми готівки, яку чиновники різних рангів зберігають «на руках». Ця тема навіть спричинила дискусію серед європейських політиків. Але далі розмов справа фактично не зайшла. Нікого до відповідальності за незрозуміле походження майна притягнуто не було, йдеться у матеріалі щотижневика Волинські Новини №6 (54).

Натомість з 2017 року електронне декларування в Україні стало обов’язковим для всіх без винятку працівників органів місцевого самоврядування та депутатів рад різного рівня. Мовляв, хочете їздити у Європу без віз – декларуйте майно.

Зауважимо, що заробітну плату отримують лише депутати Верховної Ради, обранці у сільських, селищних, міських, районних та обласних радах працюють на громадських засадах.

Процедура заповнення електронної декларації досить непроста й відбувається у кілька етапів. Спочатку декларант має подати документи на виготовлення електронного ключа. Через кілька тижнів – його отримати. Найскладніше – саме заповнення декларації. Адже це, по-перше, неможливо зробити без підключення до інтернету (а його в багатьох селах немає взагалі), а по-друге, сайт, де розміщено форму декларації, постійно зависає. Інколи на відкриття сторінки доводиться чекати по чотири години... Декларація налічує 16 сторінок, на кожній із яких – з десяток пунктів.

20 з 25 сільрад Ківерцівського району звернулися до депутата Волинської обласної ради від «Українського об’єднання патріотів – УКРОП» Олександра Омельчука з проханням зробити усе можливе, аби декларувати доходи дозволили все ж на папері, а не через інтернет. Як працюють люди у сільрадах, які в них там умови роботи, журналісти побачили на власні очі.

ОМЕЛЬНЕ: ІНТЕРНЕТ Є ЛИШЕ У ДВОХ ДЕПУТАТІВ

У селі Омельне – 715 жителів, у сільраді – 12 депутатів.

Омельненський сільський голова Василь Зінчук розповідає, що бюджет сільради – 530 тисяч гривень на рік. Дохід складають податки із землі. Найбільші її орендарі – «Прилуцькагро» та СВК «Полісся». Домобудівельний комбінат розробляє піщаний кар’єр. В Омельному є школа, дитячий садок та фельдшерсько-акушерський пункт. Планів багато, а от ресурсів для їх реалізації обмаль. Причому вважається, що ця сільрада, порівняно з іншими, у досить непоганому становищі.

Адмінприміщення – це невеличка дерев’яна хатина. Місця тут обмаль. Дуже холодно. Сесійної зали немає. За неї слугує кабінет голови. Тут лише три комп’ютери та дуже повільний мобільний інтернет.Василь Зінчук розповідає, що ставати депутатами у них було зовсім небагато охочих. Заледве вдалося знайти по одному кандидату на округ. Через введення електронного декларування люди взагалі відмовлятимуться йти у ради.
Пан Василь пояснює, що депутати готові описати своє майно та доходи у паперовій формі. Внести ж дані в електронну декларацію технічно ані у сільраді, ані в Омельному можливості немає.

«Електронний ключ потрібно виготовляти лише в Луцьку, а для цього туди доведеться їхати не раз, ще й за свої кошти, – каже Василь Зінчук. – Сама форма декларації – надзвичайно складна. У нас лише в двох депутатів удома є інтернет. Той, хто вигадав електронне декларування для сільських депутатів, очевидно, не знає, хто вони такі. Хоче НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції, – ВН) перевіряти – нехай приїздять і перевіряють. Сільський депутат – не корупціонер».

Секретар Омельненської сільради Оксана Шабала додає, що вдома у неї комп’ютера немає, тож як має заповнити електронну декларацію – не розуміє.

«Те, що депутати Верховної Ради оприлюднили декларації, не дало жодного результату в боротьбі з корупцією. На що живуть сільські люди, а на що живуть вони?» – обурюється Оксана Шабала.

Депутат Омельненської сільради Сергій Семенюк підтримує думку колеги й каже, що електронне декларування стане для нього приводом більше не балотуватися в раду.

«Наверху немає порядку, а нам треба е-декларації подавати!» – зауважує він.

Ще один сільський обранець Олександр Бондаренко розповідає, що тримає господарство, аби прогодувати сім’ю. «Тепер мені що, треба декларувати свою корову?» – ставить поки що риторичне запитання.

ЖУРАВИЧІ: ДИТСАДОК КОРИСТУЄТЬСЯ КОМП’ЮТЕРОМ РАДИ

До складу Журавичівської сільради входять три села – Миків, Домашів та Журавичі. Інтернет є лише в останньому, та й то лише в небагатьох. Адмінбудівля тут теж невеличка, сесійної зали немає. Усі сесії відбуваються в кабінеті голови, а урочисті засідання – у бібліотеці. У приміщенні сільради – два комп’ютери, один з яких придбали для бухгалтера за спонсорські кошти. Голова для роботи використовує власний. Інтернет тут є, але часто працює з перебоями, особливо взимку та у дощову погоду. Про роботу ради, як і в інших селах, інформують на звичайних дерев’яних дошках для оголошень.На балансі ради перебуває пожежна частина, а відповідно, і левову частку коштів виділяють на її утримання. Дохід у бюджет – невеликий.

Голова Журавичівської сільради Алла Гонтар торік уже виготовляла електронний ключ для декларації. Пригадує, що лише цей процес забрав чимало часу – аж два місяці, а до Луцька довелося їхати чотири рази.
З року в рік склад ради особливо не змінюється. Охочих працювати на громадських засадах більше не стає.

Алла Гонтар слушно зауважує, що передусім слід забезпечити розвиток села, створити умови для його соціально-економічного розвитку, а потім уже запроваджувати електронні декларації. Сьогодні ж українське село опинилося на межі занепаду й виживання. Центральній владі немає до нього діла.

Алла Анатоліївна додає, що і працівники апарату ради, і депутати досі заповнювали паперові декларації. Не проти робити це й надалі.

«Вчасно, а це до 1 квітня, подати електронні декларації ми просто не зможемо, – каже Алла Гонтар. – Кожна сільрада має від 12 до 20 депутатів, а ще додайте працівників апарату. Скільки ж це треба буде зробити тих електронних ключів? А документи на їх виготовлення подає особисто декларант. Так само забрати ключ може лише він».

До слова, проїзд із Журавичів до Луцька й назад коштує 100 гривень.

І проблема не лише в цьому. Алла Гонтар розповідає, що вже кілька днів намагається внести дані у свою е-декларацію. Та все марно: система просто висить, одну сторінку відкриває годинами. Така ж ситуація зі зберіганням відомостей. Комп’ютер доводиться раз за разом перезавантажувати, але фактично ситуацію це не змінює.

«Після першої хвилі е-декларування ми очікували на результати, – пояснює Алла Гонтар. – Але до відповідальності нікого не притягнули. А тепер що потрібно? Треба «кинути» другу хвилю декларування – для людей простих. Ми, звичайно, будемо допомагати і нашим працівникам, і депутатам заповнити цю декларацію. Але якщо вони десь помиляться, то їх неодмінно спитають, чому так. Увага органів кон¬тролю буде прикута саме до них, бо легше покарати тих, хто нижче, хто не дотичний до великих коштів».

Депутати Журавичівської сільради Олена Мосійчук та Лариса Гордовська зауважують, що без допомоги декларацію точно не заповнять, адже з комп’ютером не вміють працювати. Окрім того, жінки мають постійні місця роботи, а тому навіть фізично немає можливості стільки часу витрачати на цю всю тяганину.

Завідувачці журавичівського дитсадка Наталії Сахнюк комп’ютер та інтернет украй потрібні для роботи. Однак придбати техніку наразі сільрада не може, бо немає грошей. Тому для роботи Наталія використовує комп’ютер сільради.

Депутат чотирьох скликань Тетяна Максимчук звертає увагу на те, що серед депутатів – багато людей уже старшого віку. Для них робота за комп’ютером – це ціла наука, засобів для опановування якої в сільській місцевості фактично немає.

Депутат Сергій Панасюк теж не розуміє доцільності впровадження е-декларування, адже це нічого не змінює, хіба додає труднощів із заповненням декларацій.
БЕРЕСТЯНЕ: ЛЮДИ ЖИВУТЬ ІЗ ПРОДАЖУ ЯГІД ТА МОЛОКА

Сільрада в Берестяному теж радше нагадує хатинку, а не адмінбудівлю. Споруда давно потребує капітального ремонту, але можливості його зробити немає. Бюджет – усього 300 тисяч гривень на рік.
Берестянський сільський голова Василь Гусак каже, що депутати дуже негативно зреагували на новину щодо запровадження електронного декларування.
«Наше село не підключене до інтернету, не у всіх є навіть комп’ютери. Депутати, як і більшість людей, живуть із того, що продають ягоди та молоко. Ми економимо на всьому. У 2016 році навіть брикет на опалення не купували для сільради, топили дровами. Маємо два ноутбуки. Інтернет модемний – мій власний», – розповідає Василь Гусак.

Депутат Берестянської сільради Юлія Слісарчук додає, що вдома інтернет має, але він надто повільний і часто працює з перебоями.

«До голови й депутатів у селі люди йдуть з усіма своїми бідами. Просять поремонтувати дороги, зробити освітлення. Але з нашим бюджетом це неможливо зробити», – каже пані Юлія.
НАСАМКІНЕЦЬ

Депутат Волинської обласної ради (фракція «УКРОП») Олександр Омельчук зазначає, що останній тиждень до нього мало не щодня надходять звернення та дзвінки з сільрад Ківерцівського району із проханнями зробити все можливе, аби відмінити електронне декларування.

Вимоги людей обґрунтовані, адже, окрім відсутніх можливостей для внесення відомостей, за неправильне заповнення декларації або її невчасне подання передбачені чималі штрафи – до кількасот тисяч гривень.

Олександр Омельчук каже, що вже готує проект звернення від обласної ради до урядовців із вимогою дозволити сільським депутатам подавати відомості про свої доходи та статки на паперових носіях. Також це питання у Верховній Раді озвучить і народний депутат України від УКРОПу Ірина Констанкевич.

«НА МЕЖІ» – соці­аль­но-інформаційний проект

Інформаційне агентство «Волинські Новини» у партнерстві з Волинською обласною організацією політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» реалізовує соціально-інформаційний проект «НА МЕЖІ».

Якщо у вашому селі чи місті є школа, дитячий садочок, амбулаторія, ФАП, клуб у неза­до­вільному стані, якщо ви втомилися оббивати пороги органів влади, розповідаючи про ці проблеми, якщо ваша громада опинилася на межі, зателефонуйте нам: волинський УКРОП – (099) 637-14-15, редакція – (068) 816-90-46, (066) 342-23-22.

Ольга Максим’як, Ківерцівський район

Фото автора

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---