Чому у Луцьку не об'єднали два марші

Всеукраїнську акцію «Je suis Volnovakha» підтримали сотні лучан, які вирішили висловити свою громадянську позицію та «докричатися до світу» під час ходи від Театрального майдану до меморіального комплексу «Вічна Слава».

Акція відбулася 18 січня у Луцьку.

Як розповіла одна з організаторів ходи, волонтер Волинського обласного координаційного центру допомоги учасникам АТО Ірина Касабуцька, акцію у Луцьку вирішили організувати на підтримку київської. З її слів, годі мовчати, коли щодня в країні гинуть люди, а можновладці не роблять нічого, окрім «висловлення співчуття». Так, вона звернула увагу на те, що після жахливої ДТП 5 січня на сході, у якій загинуло тринадцятеро осіб, в Україні навіть не оголосили жалобу.

Серед загиблих був друг волонтера, організацією похорону якого у Луцьку займалася Ірина. Її обурило те, що замість оголошення трауру в Україні, Петро Порошенко вирушив у Францію, аби тиснути руку закордонним можновладцям та висловлювати співчуття їм.

Вона пояснила, що марш «Я - Волноваха» не змогли об’єднати з ходою «За визволення України», що відбулася сьогодні о 12.30, тому що організатори ходи нібито не піднімали трубку, коли до них телефонували ініціатори акції «Я - Волноваха».



Розпочали акцію із громадського віча на Театральному майдані. Ведучий Жора Потапчук розповів, що сьогодні лучани зібралися, тому що їх об’єднала одна велика біда, яка нині є в Україні – війна. Під час акції хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих під Волновахою від снарядів «Граду» мирних мешканців, а також усіх загиблих на сході – як солдат, так і мирних мешканців.



Зі словом до учасників маршу звернувся боєць колишньої 51-ї ОМБ Андрій Катан, який розповів, що у військовому підрозділі відбувався «повний бардак», адже командири не могли керувати людьми, давали накази, які нереально було вирішити із наявною застарілою технікою. Водночас, завдяки допомозі пересічних українців, бійцям усе ж вдалося повернутися додому живими. Військовий розповів, що воював у Донецькій області заради того, щоб військова техніка так званих «ДНР» та «ЛНР» ні в якому разі не потрапила сюди.

«Я не хочу, щоб біля мого дому стояв танк, а хочу, щоб вдома було тихо», - зазначив солдат.



Він зізнався, що з 51-ю бригадою повелися дуже погано – інформацію про колону, яка рухалася, здавали ворогу. Не встигнувши виїхати, бійці отримували повідомлення «де ви?», а запізнившись на 10 хвилин у пункт призначення, бійці виявляли, що по дорозі пішов залп «Граду». Боєць також зазначив, що «перемир’я» полягало у тому, що військові були змушені стояти на місці та дивитися на техніку, яка йшла на них.

Волонтери Волинського обласного координаційного центру допомоги учасникам АТО Катерина Віжевська та Ірина Касабуцька звернули увагу на те, що після теракту у Парижі сколихнулася уся Європа, а на події, які відбуваються в Україні, заплющують очі. Катерина Віжевська зазначила, що цим маршем його організатори хочуть докричатися до Європи та усього світу, а також до української влади, пояснити, що на сході стоять наші хлопці, українці, які гинуть щодня. Влада України та міжнародна спільнота, на її думку, повинні висловити чітку позицію, адже загинуло вже надто багато українців.

Об’єднуватися заради тих бійців, які нині перебувають на сході та замість феєрверків бачать залпи «Градів», закликала лучан Ірина Касабуцька.



До слова, під час акції волонтери збирали у скриньку для пожертв кошти для бійців 80-ї окремої аеромобільної бригади, яка розташована в Донецькому аеропорту та Пісках та у якій служать волиняни.

Ієромонах Дмитро зазначив, що церква – завжди з людьми. Він пояснив, чому щоразу під час богослужінь лунає молитва за владу та військо.

«Якщо є влада та військо, є все – молодь, інтелігенція, старше покоління. Без війська та влади ми не держава. Тому церква завжди молиться за військо, аби воно здобуло перемогу у війні та захистило правду», - зауважив ієромонах.

Він зазначив, що допомогти загиблим нині можна лише молитвою. Священик наголосив, що за нами правда і ми, мешканці заходу України, не шовіністи та не фашисти, не хочемо смерті росіян, а хочемо захистити Україну та жити вільно без Росії.



Після завершення віча учасники ходи вирушили з синьо-жовтими прапорами, написами «Я -Волноваха», «Я - Щастя», «Я - Піски» вулицею Винниченка та проспектом Перемоги до меморіального комплексу. Під час ходи вигукували гасла «слава героям АТО», «Донбас – це Україна», «москалів – на ножі», «Путін – х…ло», «Бандера, Шухевич – герої України» тощо.



Завершенням акції стала панахида за упокій душ усіх загиблих на Сході на меморіальному комплексі «Вічна Слава».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---