Шкільна форма, що продається в Україні, шкідлива для здоров’я
Шкільна форма, що реалізується в Україні, переважно низької якості. У багатьох випадках вона містить небезпечні для здоров’я дитини синтетичні волокна, вміст яких перевищує допустимі норми.
Про це свідчать результати останнього дослідження державного підприємства «Укрметртестстандарт», інформує «ЛІГАБізнесІнформ».
Інспектори закупили шкільну форму середньоцінового сегменту (250-350 грн./одиниця товару) в невеликих магазинах, торгових мережах й на базарах. У більшості випадків у торгових точках була представлена форма українського виробництва, однак також була китайського, польського, турецького та іншого походження.
Найбільш розповсюджені невідповідності при випробуванні продукції шкільного асортименту – повна чи часткова відсутність маркування на виробах. Так, на перевіреній продукції не були вказані найменування виробника, торгова марка, сировинний склад.
Під час сертифікаційних випробувань шкільного одягу було виявлено ряд порушень. Так використовувалися дешеві, так звані «прямі» барвники, що призводить до невідповідності матеріалу за показником «ступінь стійкості до фізико-хімічного впливу», «сухого й мокрого тертя», «поту», «прання», «хімічного чищення». Тобто фарба з виробу може переходити на шкіру дитини.
Серед порушень – заміна основних матеріалів (застосування матеріалів з іншим сировинним складом), які традиційно застосовуються для виготовлення одягу. Зокрема, у перевірених зразках були виявлені синтетичні матеріали, вміст яких не був указаний на маркуванні.
«Пишуть, що є шерсть. Починаємо перевіряти – шерсті нуль. Пишуть, що є бавовна – насправді, 100%-ий поліефір», – зазначає начальник департаменту випробування легкої промисловості «Укрметртестстандарту» Наталія Попова. Спеціаліст пояснила, що випробування поліефірних волокон призводить до того, що дитина швидше нагрівається у теплу пору року й охолоджується – в холодну. «Такий матеріал не буде вбирати у себе надмірну вологість. Якщо дитина спітніла, то надмірна вологість повинна через тканину випарюватися в навколишнє середовище. Це можуть бути також алергічні, шкірні захворювання», – попереджує начальник лабораторії аналітичних досліджень і випробувань продукції легкої промисловості ДП «Укрметртестстандарт» Галина Некрашевич.
Попова нагадала, що, згідно із законодавчими нормами, залежно від матеріалу й виду виробу, в першому шарі одягу вміст штучних волокон не повинен перевищувати 40%, у другому шарі – 67%.
Наприклад, у шкільних сорочкках для хлопчиків вміст штучних матеріалів, зокрема поліефіру, не повинен перевищувати 40%. У той же час у перевіреній продукції його було більше. При перевірці шкільних блуз для дівчаток на маркуванні товару було заявлено 65% бавовни, 35% поліефіру. Однак перевірки показали абсолютно протилежні співвідношення матеріалів: 65% поліефіру і 35% бавовни.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це свідчать результати останнього дослідження державного підприємства «Укрметртестстандарт», інформує «ЛІГАБізнесІнформ».
Інспектори закупили шкільну форму середньоцінового сегменту (250-350 грн./одиниця товару) в невеликих магазинах, торгових мережах й на базарах. У більшості випадків у торгових точках була представлена форма українського виробництва, однак також була китайського, польського, турецького та іншого походження.
Найбільш розповсюджені невідповідності при випробуванні продукції шкільного асортименту – повна чи часткова відсутність маркування на виробах. Так, на перевіреній продукції не були вказані найменування виробника, торгова марка, сировинний склад.
Під час сертифікаційних випробувань шкільного одягу було виявлено ряд порушень. Так використовувалися дешеві, так звані «прямі» барвники, що призводить до невідповідності матеріалу за показником «ступінь стійкості до фізико-хімічного впливу», «сухого й мокрого тертя», «поту», «прання», «хімічного чищення». Тобто фарба з виробу може переходити на шкіру дитини.
Серед порушень – заміна основних матеріалів (застосування матеріалів з іншим сировинним складом), які традиційно застосовуються для виготовлення одягу. Зокрема, у перевірених зразках були виявлені синтетичні матеріали, вміст яких не був указаний на маркуванні.
«Пишуть, що є шерсть. Починаємо перевіряти – шерсті нуль. Пишуть, що є бавовна – насправді, 100%-ий поліефір», – зазначає начальник департаменту випробування легкої промисловості «Укрметртестстандарту» Наталія Попова. Спеціаліст пояснила, що випробування поліефірних волокон призводить до того, що дитина швидше нагрівається у теплу пору року й охолоджується – в холодну. «Такий матеріал не буде вбирати у себе надмірну вологість. Якщо дитина спітніла, то надмірна вологість повинна через тканину випарюватися в навколишнє середовище. Це можуть бути також алергічні, шкірні захворювання», – попереджує начальник лабораторії аналітичних досліджень і випробувань продукції легкої промисловості ДП «Укрметртестстандарт» Галина Некрашевич.
Попова нагадала, що, згідно із законодавчими нормами, залежно від матеріалу й виду виробу, в першому шарі одягу вміст штучних волокон не повинен перевищувати 40%, у другому шарі – 67%.
Наприклад, у шкільних сорочкках для хлопчиків вміст штучних матеріалів, зокрема поліефіру, не повинен перевищувати 40%. У той же час у перевіреній продукції його було більше. При перевірці шкільних блуз для дівчаток на маркуванні товару було заявлено 65% бавовни, 35% поліефіру. Однак перевірки показали абсолютно протилежні співвідношення матеріалів: 65% поліефіру і 35% бавовни.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
.jpg)
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.