Підземний перехід в центрі Луцька чи корупційний бізнес-план?!

Між Театральним майданом, Центральним універмагом «Луцьк» та готелем «Україна» хочуть зробити підземний перехід із торговими місцями. Втім, краєзнавці та архітектори говорять про порушення містобудівних норм та нехтування культурною спадщиною міста, а перехід називають ринком у центрі міста, який погубить красу древнього Лучеська.

Про це йшлося під час розгляду проекту детального планування Театрального майдану в контексті будівництва переходу-торгового центру, що відбулося вчора, 23-го лютого, в залі засідань Луцької міської ради.

ПРОЕКТ З БАГАТЬМА ЗАПЕРЕЧЕННЯМИ

Як інформував заступник начальника управління містобудування та архітектури Луцької міської ради Ярослав Матвіїв, років з десять тому пропонували концепцію розвитку Театрального майдану, який і передбачав підземний перехід. Тому пропонований проект – частина раніше пропонованого із доопрацюваннями.

«У 2007 році ДПІ «Діпромісто» виграло конкурс. Тоді йшлося про 2 гектари й те, щоб переставити пам’ятник Лесі Українки. Мав бути паркінг, торговий центр. Так от зараз із цього розглядається лише один фрагмент, без загальної реконструкції Театрального майдану. Будівництво буде не за кошти міста, а за гроші інвестора.

Так, 18-го серпня 2014-го року архітектурна рада погодила детальний план території. Втім, проект відхилив центральний орган культурної спадщин. Зокрема із Міністерства культури надійшла рекомендація у 2015-му році відхилити проект і допрацювати. Вони зауважили, що потрібно зменшити кількість поверхів до двох», - розповідає Ярослав Матвіїв.

ПІДЗЕМНИЙ ПЕРЕХІД ЧИ РИНОК У ЦЕНТРІ МІСТА

Представник розробника проекту із ДПІ «Діпромісто» запевнив, що рекомендації врахували. Відповідно, проект передбачає площу понад 4,6 тисячі метрів квадратних, з яких близько 3 тисяч – торгові місця. Товари запланували поставляти ліфтами. Також у підземці хочуть встановити перильні підйомники, санвузли чоловічі, жіночі, а також для маломобільного населення. А для того, аби забезпечити місцями для паркування, стоянку для автомобілів націлилися влаштувати від вулиці Глушець до центрального входу в парк імені Лесі Українки на 200 місць. Згідно з проектом, у підземний перехід буде 4 входи.

Такий проект учасники засідання назвали «ринком у центрі міста» та зауважии, що у складі ради немає істориків, мовляв, зона будівництва входить в історичну частину міста, а його реалізація узаконить самобуди, які є в центрі.

Більше того, краєзнавці висловили стурбованість з приводу того, що підземний перехід зачіпає зону охорони пам’ятки національного значення монастиря бернардинів та може зачепити давні поховання й підземелля.

ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА ПІД ЗАГРОЗОЮ

Про те, що пропонований проект не враховує історичну цінність міста – наголосив архітектор Олександр Балан.

«Що тут доброго я бачу – це лише парковка, тому проект потрібно відхилити. А далі важливо врахувати історичну складову й почати працювати над концепцією побудови підземного переходу», - розповів Балан.

Також учасники засідання пропонували розглядати проект підземного переходу лише після того, як у Луцьку розроблять історико-архітектурний план й загальну концепцію розвитку Театрального майдану.

«Перехід потрібен, втім, важливо і не забувати про збереження історичного ареалу. Тому, поки не буде історико-архітектурного плану, то не варто вдаватися в деталі. Я, як архітектор, маю таку думку», - наголосив член засідання, досвідчений архітектор з багатолітнім стажем Василь Яким.

Пропонували учасники архітектурної ради також винести це рішення на громадське обговорення, втім, ідею відкинули.

Під час розгляду цього питання був присутній депутат Луцької міськради, очільника фракції «УКРОП» Ігор Поліщук, який поцікавився, чи не «паралізує» будівництво переходу рух у місті й коли завершать роботи.

ДОРОГА ЦІНОЮ СКВЕРУ

На це йому відповіли, що впродовж восьми місяців рух транспорту відновлять, а також виріжуть дерева у скверику біля готелю «Україна», щоб там прокласти тролейбусну лінію.

«Якщо реалізація проекту буде відбуватися впродовж трьох років, то чи виправдано взагалі за нього братися. А якщо будуть перебої з фінансуванням, то ще затягнеться. Більше того, будуть вирізати дерева в сквері.

Як депутат, як лучанин я скажу про те, що переходи потрібні, але чи варта плата за нього – забудувати Театральний майдан і чи потрібні додаткові нові торгові площі, багато де вони пустують. Тому віддати стільки території під забудову заради кількох сходів – нераціонально», - звернувся до присутніх Поліщук.

Та додав, якщо вирішувати питання частково, то його ніколи не вирішити, мовляв, потрібна загальна концепція розвитку центральної частини міста.

«БАБЛО РІШАЄ ВСЕ»

Потому перший заступник Луцького міського голови Тарас Яковлев закликав таки підтримати проект, мовляв, краще щось, ніж нічого. Більшістю голосів проект ухвалили.

ПІСЛЯМОВА

Цю ситуацію коментує ІА Волинські Новини краєзнавець Ігор Левчук.

«Під час засідання той підземний ринок погодили. Це не підземний перехід, а якийсь корупційний бізнес-план. На жаль, прикро говорити, що це рішення ухвалили більшістю голосів – 9 «за», хоча, фактично, це не більшість. Адже перевага була в один чи два голоси. Зауважу, що серед учасників засідання було дві людини, які є забудовниками й готували ці проекти, відповідно – прямо зацікавлені особи. Більше того, під час обговорення було видно, що певні особи з особливим інтересом лобіюють цей проект», - зауважив краєзнавець.

Зауважимо, що таке рішення вже набуває негативних відгуків у сецмережах.

Нагадаємо, учасники зібрання також вирішували, чи бути у сквері поблизу Електроапаратного заводу монументу «Слава праці» чи дати дозвіл на зведення там культової споруди.

Підготував репортер Вадим ПАНАФІДІН

світлина із соцмереж

Щодо цієї світлини, яку опублікували в соцмережах, то директор ТОВ «ТЦ «Магніт» Сергій Волик наголосив, що це був лише ескізний варіант, який відхилили.

«Ця фотографія немає жодного відношення до засідання ради. Це був одним із внутрішніх варіантів, і він не буде затверджений. А площа якою є, такою і буде, окрім чотирьох входів.

Щодо нарікань про втрату історичної цінності під час розкопок, то є підписаний договір із «Волинські старожитності» (ред.,- дочірнє підприємство державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України»), аби під час розкопок був присутнім науковець й, у випадку виявлення цінних знахідок, міг провести дослідження», - пояснює Сергій Волик.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---