На Волині готуються до «цифрової ери» телебачення

З 1 січня 2015 року в Україні відключать аналогове телевізійне мовлення, а отже безкоштовний пакет програм в ефірному мовлені побачать лише ті глядачі, які мають телевізор з форматом DVB-T2 (MPEG-4) або встановлять на телевізійний приймач декодер.

У Національній раді з питань телебачення та радіомовлення кажуть, що нині телекомпанії готові вже транслювати в форматі «цифри», однак побачити їх можуть лише 0,5 % населення України.

Якісніше, більше, потужніше

Представник НРУ з питань телебачення і радіомовлення Степан Родич розповів що Україна ще у 2006 році взяла на себе зобов’язання разом з країнами Західної і Східної Європи та Росії перейти на цифрове мовлення.

Адже частотний ресурс в Україні вичерпаний, а кількість частот не відповідає кількості потреб мовників телебачення.

Однак, як стверджує Родич, через політичні конфлікти впродовж 2006-2010 років не було зроблено жодних кроків для впровадження цифрового мовлення.

Не зважаючи на це, з 1 січня 2015 року аналогове мовлення на території держави просто вимкнуть. Його, можливо, будуть використовувати для інших державних потреб, однак не для телебачення.

Серед переваг «цифри» Родич називає кількість телепрограм з безкоштовного пакету (32 замість 14), кращу якість зображення та вищу швидкість передачі. З переходом до «цифри» в стандартний пакет входитимуть 28 національних каналів та 4 регіональних.

«Відбувся конкурс у серпні. Три місця у нас на Волині вже зайнято. Тобто виграли Волинська ОТРК, «Аверс» та ТОВ «Вибір ТВ». Це київське телебачення, яке до нас прийде як місцевий мовник, філіал буде якийсь. І одне місце ще вільне. Претендентів багато. Вже ці три компанії можуть починати цифрове мовлення на Волині», - говорить генеральний директор Волинської ОДТРК Ольга Куліш.

Яка ціна питання?

Аби волиняни змогли побачити «цифру», їм доведеться мати сучасну техніку, або ж придбати спеціальні пристрої, що переформатовуватимуть канал - декодери. Степан Родич каже, що максимальна ціна декодера коштуватиме для українців 360 гривень. А от нові телевізори треба купувати з можливістю прийому формату DVB-T2 (MPEG-4). Це, як пояснює Родич, найсучасніший з існуючих форматів.

«Для малозабезпечених верств населення декодери будуть видаватися безкоштовно. За попередніми даними це десь 1,2 мільйона сімей. Це ті дані, які подавали наші соціальні служби. Звичайно будемо враховувати, що є сім’ї, де є 2 телевізори. Тобто кількість на 25% зросте», - каже Родич.

Поки що схеми того, як видаватимуть пристрої немає. Та й досі переговори з фірмами-виробниками декодерів тривають, аби знайти вигідну ціну.

Разом з тим, Ольга Куліш закликає поки що не поспішати купувати декодери, аби не створити надто великий ажіотаж і уникнути стрибка цін на техніку.

Більше платити доведеться і мовникам. Адже у період з 2011 до 2015 року їм доведеться платити і за аналогове і за цифрове мовлення.

«Як державний мовник скажу, що держава поки що нас забезпечує максимум на трохи менше половини коштів, які надаються державою для оплати послуг передавачів аналогових. Що буде з цифрою – по кошторисах не видно. Для нас це дійсно велике навантаження», - говорить Куліш.

Як впроваджується?

Степан Родич каже, що в першу чергу цифровим мовленням будуть охоплені 200 міст. Це всі обласні центри, міста обласного підпорядкування та міста, де проживає велика кількість населення.

Директор Волинської філії Концерну Радіомовлення, радіозв’язку та телебачення України Сергій Семерей впровадження «цифри» називає новою епохою в розвитку телебачення та порівнює це з переходом від чорно-білого до кольорового зображення. На Волині ця епоха розпочалася 28 вересня 2011 року, адже саме з цього дня мовлення в області таки можна транслювати через цифровий формат.

На Волині впровадження цифри відбувається в декілька етапів. Зокрема, у 2012-2015 роках очікується оснастити і при потребі відремонтувати вежі у Любомлі, селі Кортеліси, Рожищі, Камінь-Каширську, а також добудувати центри в Маневичах і місті Володимир-Волинському.

Такі дії дадуть можливість охопити цифровим мовленням 95 % території області.

Альтернатива існує?

Нині в Україні є чотири види донесення інформації через телевізійний сигнал: супутникове мовлення, ефірне, кабельне та інтернет. Частка ефірного, наземного мовлення за словами Семерея найбільша. По різних оцінках – більше 50% населення користуються таким. Виняток – великі міста, де приблизно таку ж частку займає кабельне телебачення. 5% становить супутникове і лише 1-2% споживачів «дивляться телевізор» через інтернет.

«В селах, районних центрах, навіть таких містах як Ковель, Володимир - це низькошвидкісний інтернет. Він не дозволяє дивитися телебачення. За винятком Луцька і Ковеля – тут, можливо хтось дивиться. Тому розраховувати, що люди будуть дивитися через інтернет не потрібно», - каже Семерей.

Прощайте, сателітки?

Сергій Семерей прогнозує, що цифрове телебачення завдяки якості може створити конкуренцію кабельному у невеликих містах. Однак, це навряд чи стосується великих міст, де якість кабельного телебачення досить висока.
Ері ж супутникової трансляції прогнозують занепад.
«В жодній країні такої гарної ситуації для того, хто хоче приймати з супутника, немає. Тому що 70 каналів відкрито можна дивитися українських і російських. Оті стоять антени з трьома головками. Це явище тимчасове, тому що канали українські, які є на супутнику – вони цей сигнал передають не для населення. Вони їх передають для нас, для концерну, аби ми через свої передавачі транслювали в ефірі. Населення пристроїлося і цей сигнал приймає.», - каже Семерей.
«Інтересу транслювати через супутник немає ніякого. Рекламоспоживачі не обліковані через супутник, тому може так статися, що до 2015 року вони відмовляться передавати у відкритому вигляді і будуть в закритому. Буде тільки для нас», - пояснює спеціаліст.
Таку ситуацію можна побачити вже, коли спортивні передачі просто кодують. Вони, мовляв, у всьому світі є платними. Однак, Степан Родич сподівається, що таки вдасться включити спортивних канал у пакет безкоштовних програм.
***
Зважаючи на швидкий технічний прогрес спрогнозувати, як розвиватиметься телевізійне мовлення вже за рік - досить складно. Альтернатива для споживачів є. Утім нині цілком зрозуміло, що аналогове телебачення відходить у минуле.

Тетяна ГРІШИНА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---