На Волині відновлюють місце заснування УПА - урочище Вовчак

Відновлення урочища Вовчак – місця заснування УПА – розпочали на Турійщині.

Наразі тривають заходи з відродження місця бойової слави УПА та перетворення його на базу патріотичного виховання та вишколу.

Передбачається збудувати фортифікаційні споруди, реконструювати табір з акцентом на відтворення історичної обстановки часів національно-визвольної боротьби середини ХХ століття, - повідомляють у прес-службі Волинської обласної організації ВО «Свобода».

Урочище Вовчак у Турійському районі - місце постійної дислокації одного з перших підрозділів УПА. Це базування називалося «Січ». Його штаб був розташований у селі Вовчку. Поруч — вишкільні, санітарні й господарські осередки північної військової округи «Турів». Весною 1943 року тут дислокувалося п’ять сотень повстанців. «Січ» підлягала головному командиру УПА-Північ — «Климу Савурі» (Дмитрові Клячківському).

До слова, єдиний живий учасник бою в урочищі Вовчак - дев’яностооднорічний повстанець з Володимира-Волинського Петро Мартинюк, ветеран УПА на псевдо «Дуб». Він та його дружина Ольга, зв’язкова УПА на псевдо «Ліщина», досі несуть у серці непохитну віру в Україну.

ЧИТАТИ ЩЕ: ШЛЯХ БАНДЕРИ ЧЕРЕЗ ВОЛИНЬ

У відновлювальних роботах в урочищі беруть участь активісти Волинської обласної організації ВО «Свобода» спільно з ГО «Волинський край», а також депутати різних рад.

«Наша мета – створити повноцінну базу по військовому вишколу, яка існувала тут в часи національно-визвольних змагань. Зараз почалися роботи з облаштування фортифікаційних споруд і траншей. Облаштовують бліндажі, місця для ночівлі, смугу перешкод для тренувань, територію спортивного вишколу. Також в урочищі, за сприяння Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства викопано пожежну водойму площею 50 на 50 метрів і будується лісова дорога. Крім того, буде діяти пункт пропуску на базу і територія буде контролюватися. Наше завдання – зробити цю базу придатною для тренувань на 100% у різні пори року. Військовий вишкіл будуть проводити офіцери, які брали участь в російсько-українській війні», - розповів заступник голови Волинської обласної організації Сергій Коба.

Як зазначив у коментарі голова Луцької міської організації ВО «Свобода» Микола Федік, основною метою є відновлення історичного місця бойової слави УПА:

«Урочище Вовчак є священним місцем для України. Адже тут зародилося УПА, яка упродовж багатьох років вела боротьбу з ворогами української нації. Тут – місце концентрації духу нескореності і свободи. Саме тому ми прийняли рішення відродити урочище та зробити його базою для патріотичного виховання і вишколу майбутніх воїнів і патріотів. Упевнений, що батьківщина утворення УПА стане сакральним місцем для української нації».

Довідка. Таємні курси, військові школи та опорні пункти УПА почали виникати на Турійщині наприкінці літа 1942 року згідно з рішеннями другої конференції крайового проводу ОУН. Непрохідна місцина довкіл Вовчака чи не найкраще підходила для таких цілей. Перший опорний пункт заснувала неподалік група нелегалів-оунівців з Галичини. А вже навесні 1943 року почав діяти цілком боєздатний повстанський загін з двох сотень стрільців та чоти кавалерії. Для потреб “Січі” спішно збудували кілька тартаків (лісопилень), де робота не припинялася ні вдень, ні вночі. Невдовзі в урочищі “Вовчаки” виросли корпуси госпіталю, штабу, казарм, складів, гарбарні, пекарні, коптильні, кузні, різноманітних майстерень та підстаршинської школи. До речі, у гарбарні шкіри виправляли спеціалісти-чехи, а в зброярнях працювали колишні червоноармійці, яким вдалося втекти з фашистського концтабору у Володимирі-Волинському. Вони брали участь і безпосередньо в бойових операціях повстанського загону “Сосенка” (Порфира Антонюка), несли службу в гарнізонній караульній сотні.

Німцям загін дошкуляв відчутно, адже, окрім легкої стрілецької зброї, мав кулемети, гармати і навіть… один трофейний танк, відремонтований своїми ж умільцями. Усі спроби знищити “Січ” провалювалися, бо довкіл стояли застави, добре діяла повстанська розвідка і контррозвідка, опорні пункти мали телефонний зв’язок. А в рейди відділи куреня “Орла” вирушали не лише на конях, а й вантажними та легковими автомобілями, мотоциклами. Після блискавичних і здебільшого успішних операцій бойові групи швидко “розчинялися” у недоступних для ворога потаємних місцях Свинаринського лісу. На допомогу “Волинській січі” у найскрутніші моменти приходила сотня “Бистрого”-Пашкевича з Любомльщини, курінь “Вовчака” Олексія Шума з-під Мацейова та повстанці з Львівщини.

Про колишнє лісове село люди боялися говорити десятиліттями. За “довгий” язик у перші повоєнні роки багато хто поплатився. Про червоних партизанів? Будь ласка! А ось про гарнізон УПА – нічирик. “Нас добре навчили: обмовився – витурять у Сибір”, – казали мешканці навколишніх сіл – Ревушок, Оси, Бобол та інших.

Депутат Луцької міськради Віктор Ящук на роботахОлександр Самосик, голова управління екології Волинської ОДА

Депутат Віктор Ящук і боєць легіону Свободи Андрій Левчук

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---