На межі: що думають ковельчани про «вандалізм» Кіндера. ВІДЕО

Міжнародний скандал розгорівся у Ковелі. Причина – надання дозволу на розташування цирків-шапіто на місці колишнього єврейського кладовища. Незважаючи на те, що такий факт викликав обурення і значної частини ковельської громади, й іудейської общини, напередодні Дня Незалежності артисти-гастролери знову розмістилися фактично на… кістках та прахові.

Про це йдеться на сторінках щотижневої газети Волинські Новини (31).

КРОВ РОЗСТРІЛЯНИХ ПРОСОЧУВАЛАСЯ ПОВЕРХ МОГИЛ

Вулиця Володимирська у Ковелі знаходиться неподалік центру. Те, що колись тут було єврейське кладовище, знає чимало містян. Надмогильні плити звідси забрали ще за часів радянської влади, а на частині цвинтаря звели будинок культури. Зараз він у не надто привабливому стані: споруда потребує ремонту, а територія поблизу нього – благоустрою. Ковельчани подейкують, що сторожі з будинку культури розповідають: уночі у його стінах часто чути дивні звуки, які нагадують людські стогони та плач. Воно й не дивно, адже на цьому місці розстріляли кілька тисяч осіб.Саме єврейське кладовище облаштували тут ще на початку 20-х років ХХ століття. Відомості про це містяться у книзі «Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельщина в історії України та Волині». До слова, передмова до цього видання – авторства мера Олега Кіндера.

88-річна ковельчанка Галина Дмитрук добре пам’ятає розстріли 1942 року. Тоді їй було чотирнадцять. Бабця розповідає, що з малих літ працювала на м’ясокомбінаті, який знаходився якраз на вулиці Володимирській. Її тато був тут ветеринарним лікарем і домовився про роботу для доньки. Якось на м’ясокомбінаті працівники почали говорити, що німці вивозитимуть людей. Галина Миколаївна разом із подругою заховалися на горищі її дому. Це був перший будинок, розташований якраз навпроти місця розстрілу. У маленьке віконечко під дахом дівчата бачили, як 12 чоловіків з лопатами спочатку копали рови.Бабця Галина була свідком розстрілу
«О 17 годині почали привозити євреїв, – зі слізьми на очах пригадує бабуся. – Коли людей везли у вантажівках, вони були у «ейфорії»: хтось голосно сміявся, хтось плакав... Німці примушували людей пластами лягати на дно ям і стріляли по них з автоматів, потім другу партію кидали наверх і знову розстрілювали. У свою могилу люди лягали покірно... Тіла закидали землею. Після розстрілу, як усі поїхали, ми з подругою пішли на кладовище. На власні очі бачили, як із-під землі сочилася кров... З моїх знайомих євреїв нікого не залишилося...»

У науковому збірнику «Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельщина в історії України та Волині» зазначено: «У липні 1942 року на цьому кладовищі було розстріляно і закопано в більш ніж 20-ти ямах близько 6500 євреїв, привезених автомашинами з гетто, що знаходилося по вулиці Новоколійовій».Один з корпусів гетто, яке було у Ковелі, збереглося і до сьогодні. Нині тут знаходиться швейна фабрика.Чоловік Галини Дмитрук Аркадій розповідає, що довгі роки кладовище було доглянутим. Але радянська влада вирішила розмістити тут будинок культури. Дідусь каже, що люди протестували проти того, аби його будували на кістках. Однак споруду таки звели, плити вивезли у військову частину. З частини надгробків військові вимостили дорогу...Дідусь Аркадій пам’ятає, яким було єврейське кладовище

«Цирк-шапіто розташований просто на могилах, – каже Аркадій Дмитрук. – Але це святе місце має бути огороджене, поставлений пам’ятник».Зі слів пана Аркадія, у Ковелі проживало 15 тисяч євреїв. Чоловік стверджує, що протяжність кладовища сягала близько 250 метрів.

У Ковелі донині зберігся цілий квартал, де колись проживали представники іудейської общини. На одній з таких вулиць живе і подружжя Дмитруків. Будинок, де мешкають нині, звели євреї.МЕР ПІДДАВ СУМНІВУ ІСТОРИЧНІ ПОДІЇ

30 червня 2016 року ковельський міський голова підписав розпорядження №183-р «Про укладання договорів про встановлення особистих строкових сервітутів». Згідно з цим документом, передбачено «укласти договори про встановлення особистих строкових сервітутів на розміщення пересувних тимчасових споруд між територіальною громадою м. Ковель та приватним підприємством «Продюсерський центр «Гастролі в Україні» на період з 19 серпня 2016 року по 4 вересня 2016 року для проведення вистав цирку-шапіто «Рів’єра» на земельній ділянці площею 500 квадратних метрів на вулиці Володимирській. Такі цирки тут розміщуються аж ніяк не вперше.Мало того, в останньому інтерв’ю виданню «Волинська правда» мер Ковеля Олег Кіндер взагалі поставив під сумнів, чи справді на ділянці, яка стала плацдармом для видовищ, були розстріли.

«Сьогодні починають відверто спекулювати, мовляв, цирк виступатиме на місці загибелі людей... Мені теж цікаво дізнатися, чи справді там були розстріли, – заявив Кіндер «Волинській правді». – Але ще трохи передісторії. В 2011 році іудейська громада Волині офіційно звернулася до міської ради з пропозицією спорудити пам’ятник чи навіть меморіал на місці колишнього єврейського кладовища. Депутати розглянули це клопотання на засіданнях постійних комісій, долучилися до обговорення і члени громадської ради при міському голові. Всі погодилися, що, оскільки кладовище було, то бажання іудейської громади вшанувати пам’ять своїх предків – законне. Єдине, що ми хотіли знати, – яким іудейська громада бачить цей знак вшанування. Тобто це має бути просто обеліск чи цілий меморіал. Для цього мали побачити хоча б ескіз, бо навіть не знали, яку земельну ділянку під цю споруду треба виділити. Адже навколо самої будівлі відпочинкового закладу багато землі. Внесли свою ідею. Поміж технікумом та приміщенням Палацу культури є березовий гай. Там досі зберігаються надмогильні плити від єврейських поховань. Ми пропонували встановити пам’ятник саме там. Але ніякої реакції від представників іудейської громади так і не було. Через два роки вони повторно звернулися і знову попросили визначитися з земельною ділянкою, бо цього вимагали проектанти».

У 2013-му у повторному офіційному зверненні Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму на ім’я міського голови була надіслана історична довідка на десяти аркушах, де детально розповідалося про єврейське кладовище та розстріли на ньому. Також було додано документальні фотознімки і листи-підтримки ідеї спорудження меморіалу від Берлінського офісу Американського єврейського комітету, Ізраїльської організації євреїв – вихідців з Ковеля, єврейської громадськості Франції, родичі яких проживали у Ковелі.

Відповідь ковельської міськради чіткості у вирішення питання не вносила. Чиновники детально переписали порядок спорудження пам’ятників і монументів, затверджений Держбудом та Мінкультом, зазначили перелік документів, потрібних для облаштування місця пам’яті. У результаті навіть не розробили проект рішення міської ради про відведення відповідної земельної ділянки під меморіал на місці розстрілу кількох тисяч людей. Натомість у Ковелі вже стало традицією розміщувати зоопарки та цирки на цьому святому місці.

Виконавчий директор Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму Сергій Швардовський здивований заявами Олега Кіндера у пресі. Сергій Олександрович розповідає, що особисто зустрічався з ковельським міським головою і на картах показував йому місця розстрілу людей.

ГРОМАДСЬКІСТЬ ЗАСУДЖУЄ ВАНДАЛІЗМ МЕРА

Ми приїхали на сплюндроване єврейське кладовище разом з дідусем Аркадієм 18 серпня. З нами знімальна група. Ковельчани зупиняються і цікавляться, доки це святе місце продовжуватимуть нівечити вандальськими дозволами. Зараз тут пустка і якась особлива гнітюча тиша, яка навіть «перебиває» гул автомобілів. Надгробок тут лише один – розтрощений на частини лежить під березами неподалік Палацу культури.

Ковельчанка Людмила Новосад, побачивши нас, зупиняється. Живе у місті з народження. Те, як по-варварськи руйнували це кладовище, у її пам’яті закарбувалося на все життя.

«Коли нищили могили, приїжджала єврейська община, бунтувала, просила не робити того, але ніхто не дослухався, – розповідає Людмила Новосад. – На наших очах вивозили кістки. Мер виріс у Ковелі і прекрасно знає, що було на цьому місці. Та гроші, певне, для нього вище всього. Має бути хоча б меморіальна дошка в пам’ять про людей, які тут поховані».

Голова фракції «Українського Об’єднання Патріотів – УКРОП» у Ковельській міській раді Ігор Пініс обурений діями Олега Кіндера.

«Влада не може ігнорувати святі місця, незалежно від релігійної чи національної приналежності. Якщо немає поваги до мертвих, то про яку повагу можемо говорити до живих? – каже Ігор Пініс. – Неподалік Ковеля на Бахівській горі розстріляли 8500 євреїв. Там іудейська община вже давно облаштувала меморіал пам’яті розстріляним. Туди часто приїжджають делегації з Ізраїлю. Там завжди – свіжі квіти, лампадки. Тільки чомусь у Ковелі мер не хоче шанувати пам’ять тисяч невинно вбитих людей».

Думку Ігоря Пініса підтримує і голова Громадської ради при Ковельській міськраді Микола Печенюк. З дитячих років він також добре пам’ятає, яким варварським методом «змітали» єврейські могили.

Не розуміють поведінки Олега Кіндера з приводу цього питання і його партійні колеги з «Батьківщини». На бюро партії обласні депутати з фракції «Батьківщина» Ігор Лех, Андрій Турак та Анатолій Бусько порушили цю тему. Про це у своєму блозі на сайті Волинської обласної ради написав Андрій Турак.

Зі слів Турака, Олег Кіндер не лише заперечив існування єврейського кладовища на місці, яке стало майданчиком для видовищ, а й поводився дуже некоректно, особливо не підбираючи висловів. Зокрема, в Андрія Турака Кіндер поцікавився, чи не він, бува, «підносив патрони, коли розстрілювали євреїв». На запитання колег, чому общині прогресивного іудаїзму відмовляють у встановленні меморіалу на місці розстрілу, Кіндер відповіді не дав.

Очільник «Батьківщини» в обласній раді Василь Столяр від імені усієї фракції попросив вибачення у єврейської громади за цинізм міського голови Олега Кіндера. «Одразу після канікул члени фракції «Батьківщина» в обласній раді направлять звернення до Юлії Тимошенко, щоб виключити не лише Кіндера, а й тих, хто розділяє його антисемітську позицію, з лав партії», – зазначив Василь Столяр у коментарі «Волинським Новинам».

НАСАМКІНЕЦЬ

...Меморіал на Бахівській горі знаходиться за два кілометри від Ковеля. Розташований він у лісі. Кошти на його облаштування виділило Міністерство закордонних справ Німеччини. Тут особлива тиша. Навіть не чути шелесту дерев. Багато лампадок з написами на івриті. На місці розстрільних ям – насипані кургани. Тут оживає пам’ять про тих, кого закатували німці...

А зовсім неподалік, у Ковелі, мер глумиться над місцем, де загинули тисячі людей, де живуть їхні душі, яких чомусь не лише не шанують, а й ніяк не лишать у спокої...

«НА МЕЖІ» – соціально-інформаційний проект

Інформаційне агентство «Волинські Новини» у партнерстві з Волинською обласною організацією політичної партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП» реалізовує соціально-інформаційний проект «НА МЕЖІ».

Якщо у вашому селі чи місті є школа, дитячий садочок, амбулаторія, ФАП, клуб у незадовільному стані, якщо ви втомилися оббивати пороги органів влади, розповідаючи про ці проблеми, якщо ваша громада опинилася на межі, зателефонуйте нам: волинський УКРОП – (099) 637-14-15, редакція – (068) 816-90-46, (066) 342-23-22.

Ольга МАКСИМ’ЯК, Ковель. Фото автора

Меморіал на Бахівській горі, де загинуло 8500 людей

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---