Луцький гарнізонний військовий госпіталь відзначає 75-ту річницю

23 червня 1941 року на Херсонщині був розгорнутий польовий госпіталь, який після 1945 року оселився у Луцьку в монастирі тринітаріїв. За свою 75-річну історію заклад пройшов не одне бойове хрещення, кілька разів він був на межі закриття. Якби не російська агресія у 2014 році – хто зна, що б з ним було нині.
Сьогодні, 23 червня, з нагоди 75-ї річниці заснування Луцького гарнізонного військового госпіталю, в Палаці культури міста Луцька відбулися урочистості за участю працівників закладу, владців, представників військових частин, які безпосередньо стикалися з роботою шпиталю.
Бойове хрещення госпіталь отримав в польових умовах ще у Другій світовій війні. 23 червня в Херсонській області він вперше розгорнувся поблизу лінії фронту: приймав важкопоранених і одночасно вів евакуацію, рятував людей під час бомбардувань. Згодом медиків перевели у тил на Запоріжжя, потім були Ростов, Тбілісі, Південна Осетія. Увесь «крам» госпіталю тоді, в 1941 році вмістився на «2 полуторки і 2 повозки», розповідається в журналі частини.
Протягом перших двох місяців наступу нацистсько-фашистських військ госпіталь прийняв 762 поранених. Коли заклад перевели в Тбілісі, у 1942 році надійшов наказ розформувати частину, а майно передати місцевим закладам охорони здоров’я.Та на цьому історія закладу не закінчилася. 20 серпня 1945 року госпіталь прибув до Луцьку, де діяв в структурі Прикарпатського округу, а нині підпорядковується Західному оперативному командуванню «Північ». Донедавна, зважаючи на мирний час про госпіталь поступово забували. В медичних шафах – порожні полиці, на рахунках – теж нулі. Свого часу його ледь не розформували.
«Цей госпіталь чомусь весь час керівництвом і Прикарпатського округу і Західного оперативного командування вважався як другорядний, безперспективний, непотрібний. В 2014 році він став потрібен: перших поранених з-під Волновахи ми своїм волинським транспортом евакуйовували з Волноваської лікарні. Коли ми приїхали в Київ, там була паніка, ніхто не знав, що робити, і ми з Павловичем (очільник обласної спілки ветеранів Афганістану, нині депутат обласної ради Григорій Павлович – ред.) організували довіз. Потім було багато питань про те, хто дозволив. Але цих перших шістьох ми привезли до нас», - розповідає начальник госпіталю, заслужений лікар України, полковник медичної служби Олександр Хоменко.Потім довелося вирішувати питання з медикаментами, оновленням обладнання, з пальним, з місцями. Був час, коли в закладі на лікуванні перебувало більше 400 військових, вони лежали в коридорах, бо не було місць. За час російської агресії в Луцькому гарнізонному військовому госпіталі пролікували більше 4 тисяч службовців ЗСУ. Доводилося тут проводити і складні операції, витягувати осколки.
Власне, військова медицина має своє специфіку, що відрізняє її від цивільної. Це і характер уражень і умови, в яких доводиться працювати. Адже в цивільному житті хірурги нечасто бачать осколкові поранення, опіки від фосфорних бомб, рвані рани від пластикових мін.
Працівники госпіталю не раз бували в зоні АТО, де лік іде на секунди: від того, як швидко вдасться спинити кровотечу, перв’язати рану залежить, чи виживе боєць чи ні.«Береш себе в руки і йдеш надавати допомогу, всім хто потребує. Одні можуть сказати «допоможіть», у інших - те ж прохання, але в очах», - розповідають медики.
Сьогодні привітати заклад, в якому рятують життя волинським бійцям, прийшли представники місцевої влади, військкомату, військових підрозділів. А очільник закладу Олександр Хоменко, своєю чергою, подякував обласній владі за співпрацю й допомогу. На жаль, чомусь він оминув увагою ще одну когорту людей, без яких багато чого не вдалося зробити в госпіталі.
Щойно на Волинь почали поступати поранені бійці, цілодобово їхніми потребами опікувалися волонтери, завдяки чиїм зв’язкам, зусиллям і невтомній праці вдалося знаходити медикаменти, обладнання, робити ремонт в закладі. Допомагали закладу благодійники як і з-за кордону, так і місцеві, збирали медикаменти установи та організації Волині. І досі бійцями, які перебувають у госпіталі, окрім медичного персоналу, опікуються волонтери.Юлія МАЛЄЄВА
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Сьогодні, 23 червня, з нагоди 75-ї річниці заснування Луцького гарнізонного військового госпіталю, в Палаці культури міста Луцька відбулися урочистості за участю працівників закладу, владців, представників військових частин, які безпосередньо стикалися з роботою шпиталю.
Бойове хрещення госпіталь отримав в польових умовах ще у Другій світовій війні. 23 червня в Херсонській області він вперше розгорнувся поблизу лінії фронту: приймав важкопоранених і одночасно вів евакуацію, рятував людей під час бомбардувань. Згодом медиків перевели у тил на Запоріжжя, потім були Ростов, Тбілісі, Південна Осетія. Увесь «крам» госпіталю тоді, в 1941 році вмістився на «2 полуторки і 2 повозки», розповідається в журналі частини.
Протягом перших двох місяців наступу нацистсько-фашистських військ госпіталь прийняв 762 поранених. Коли заклад перевели в Тбілісі, у 1942 році надійшов наказ розформувати частину, а майно передати місцевим закладам охорони здоров’я.Та на цьому історія закладу не закінчилася. 20 серпня 1945 року госпіталь прибув до Луцьку, де діяв в структурі Прикарпатського округу, а нині підпорядковується Західному оперативному командуванню «Північ». Донедавна, зважаючи на мирний час про госпіталь поступово забували. В медичних шафах – порожні полиці, на рахунках – теж нулі. Свого часу його ледь не розформували.
«Цей госпіталь чомусь весь час керівництвом і Прикарпатського округу і Західного оперативного командування вважався як другорядний, безперспективний, непотрібний. В 2014 році він став потрібен: перших поранених з-під Волновахи ми своїм волинським транспортом евакуйовували з Волноваської лікарні. Коли ми приїхали в Київ, там була паніка, ніхто не знав, що робити, і ми з Павловичем (очільник обласної спілки ветеранів Афганістану, нині депутат обласної ради Григорій Павлович – ред.) організували довіз. Потім було багато питань про те, хто дозволив. Але цих перших шістьох ми привезли до нас», - розповідає начальник госпіталю, заслужений лікар України, полковник медичної служби Олександр Хоменко.Потім довелося вирішувати питання з медикаментами, оновленням обладнання, з пальним, з місцями. Був час, коли в закладі на лікуванні перебувало більше 400 військових, вони лежали в коридорах, бо не було місць. За час російської агресії в Луцькому гарнізонному військовому госпіталі пролікували більше 4 тисяч службовців ЗСУ. Доводилося тут проводити і складні операції, витягувати осколки.
Власне, військова медицина має своє специфіку, що відрізняє її від цивільної. Це і характер уражень і умови, в яких доводиться працювати. Адже в цивільному житті хірурги нечасто бачать осколкові поранення, опіки від фосфорних бомб, рвані рани від пластикових мін.
Працівники госпіталю не раз бували в зоні АТО, де лік іде на секунди: від того, як швидко вдасться спинити кровотечу, перв’язати рану залежить, чи виживе боєць чи ні.«Береш себе в руки і йдеш надавати допомогу, всім хто потребує. Одні можуть сказати «допоможіть», у інших - те ж прохання, але в очах», - розповідають медики.
Сьогодні привітати заклад, в якому рятують життя волинським бійцям, прийшли представники місцевої влади, військкомату, військових підрозділів. А очільник закладу Олександр Хоменко, своєю чергою, подякував обласній владі за співпрацю й допомогу. На жаль, чомусь він оминув увагою ще одну когорту людей, без яких багато чого не вдалося зробити в госпіталі.
Щойно на Волинь почали поступати поранені бійці, цілодобово їхніми потребами опікувалися волонтери, завдяки чиїм зв’язкам, зусиллям і невтомній праці вдалося знаходити медикаменти, обладнання, робити ремонт в закладі. Допомагали закладу благодійники як і з-за кордону, так і місцеві, збирали медикаменти установи та організації Волині. І досі бійцями, які перебувають у госпіталі, окрім медичного персоналу, опікуються волонтери.Юлія МАЛЄЄВА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Коментарів: 3

Волонтер
Показати IP
24 Червня 2016 15:48
так волонтерів та благодійників справді не покликали і правильно навіщо ж портити свято владі :)... То ж користуючись можливістю вітаємо колектив з ювілеєм, бажаємо щоб ВАша клопітка праця все ж була поцінована не лише пацієнами яким ви рятуєте життя а й ВЛАДОЮ яка постійно це обіцяє...МИРУ НАМ!

Х
Показати IP
24 Червня 2016 18:33
Хоменко не запросив тих , хто відстояв цей госпіталь у період спроб ліквідувати його років пять тому.
Як щоб не ці люди то не небулоб для атовців цього госпіталю. Хоменко це собі все присвоюе. Даааа!

Отак
Показати IP
24 Червня 2016 22:52
А хто був від влади Луцька?
На Волині малолітній хлопець вкрав велосипед. Що вирішив суд
Сьогодні 18:47

Сьогодні 18:47
На Волині провели в останню дорогу воїна Володимира Силку
Сьогодні 17:49
Сьогодні 17:49
На Волині прощалися з військовим Миколою Менкунцем
Сьогодні 15:54
Сьогодні 15:54
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.