Будівельний хаос у Луцьку: бездіяльність міської влади та шляхи вирішення проблем*

Неоковирні кольорові прибудови до багатоповерхівок, незаконна забудова в історичній частині міста та позбавлені смаку фасади будинків головних вулиць – протягом останніх п’яти років Луцьк замість справді європейського міста перетворюється на різнобарвний Шанхай, центральні вулиці якого більше нагадують райцентр, ніж головне місто історичного регіону.

Протягом останнього року особливо гострим було питання незаконних забудов. Неодноразово до депутатів міської ради зверталися лучани, нарікаючи на неконтрольовані будівельні роботи безпосередньо на прибудинкових територіях. Можна виокремити незаконне зведення прибудови під офіс просто під вікнами багатоповерхівки по проспекту Соборності, 24. Впродовж місяців міськрада не могла вирішити проблему, хоча члени постійної комісії визнавали, що забудова триває незаконно. Місцевим мешканцям довелося самотужки розбирати прибудову. Лише згодом ДАБІ скасувала реєстрацію декларації про готовність квартири по проспекту Соборності, 24/40 у Луцьку до експлуатації через відсутність проекту будівництва.

Крім того, під час виїзного засідання спеціальної комісії Луцької міськради щодо інспекції незаконних будівництв у Луцьку у червні виявили низку скандальних об’єктів у різних мікрорайонах міста. Це – будівництво 18-квартирного житлового будинку на вулиці Стрілецькій, 21б, неідентифіковане будівництво по проспекту Молоді, 8 та 10, будівництво багатоповерхівки по проспекту Волі, 44.

Посадовці міськради, зокрема заступник міського голови Лариса Соколовська, закликали містян вчасно інформувати місцеву владу про виявлення незаконних будівельних робіт. Вочевидь, перекладаючи відповідальність на інших, вона зверталася до директорів ЖКП щодо реагування на початок будь-яких невідомих робіт без погоджень та дозволів інспекції Держархбудконтролю. А нещодавно створений відділ архітектурно-будівельного контролю, робота якого безпосередньо пов’язана з питаннями забудов у місті, запрацює лише до нового року. До того ж, наразі питання неконтрольованих забудов завершувалися лише невеликими штрафами для їхніх винуватців.

Європейське місто чи віддалений райцентр

На те, що центральний проспект та головні вулиці міста дедалі більше нагадують вулиці райцентру, неодноразово звертали увагу фахівці. Ще два роки тому тогочасний начальник управління містобудування та архітектури Юрій Казмірук зауважував, що презентабельний колись проспект перетворився на торговельну вуличку районного центру. Відтоді кількість прибудованих та добудованих різнобарвних споруд по проспекту Волі лише збільшилася.

Рішення, що має на меті заборонити реконструкції в багатоквартирних житлових будинках без дозволу співвласників, депутати міської ради спромоглися ухвалити лише влітку цього року. Чи буде воно справді дієвим – питання часу та ефективності роботи новообраної міськради.До слова, однією з найскандальніших прибудов у центрі міста став торговельний центр «Буратіно» та заклад «Карабас Барабас», що на вулиці Винниченка. З 2013 року мешканці навколишніх будинків неодноразово нарікали на незручності – шум до пізньої ночі та нетверезі компанії. Втім, міський голова, коментуючи звернення лучан щодо торговельного центру, пов’язаного з бізнесовими інтересами власного сина, постійно відповідає звинуваченнями у політичній заангажованості.

Звинувачення звинуваченнями, а в місті продовжують рости незаконні забудови, а лучан досі гнітить засилля несмаку на вулицях.

Так, під час однієї з прес-конференцій засновник Фонду «Новий Луцьк» Ігор Палиця зазначив, що не розуміє, чому у центрі міста стоять будинки з облупленими фасадами, на першому поверсі яких розташовані магазини, - чому власники магазинів не спроможні привести фасади до ладу.

«У Луцьку має бути багато кольорів, але ці кольори повинні бути узгоджені з архітектурним та художнім управлінням міста. А не так, що кожен, як захотів, так розмалював», - наголошував Ігор Палиця. З його слів, на центральній площі, на жаль, немає нічого такого, що може привести туди туристів.

Історична спадщина: владі байдужа доля Старого Луцька

За каденції міського голови Миколи Романюка неодноразово били на сполох краєзнавці та археологи, звертаючи увагу на варварське ставлення до історичного обличчя міста. Йдеться про спотворений найстаріший будинок міста (пам’ятку національного значення будинок Пузини), велику кількість самовільної забудови в межах історико-культурного заповідника, занедбані будівлі безпосередньо на Замковій площі тощо.

Лише завдяки розголосу у ЗМІ вдалося врятувати від знищення історичну бруківку «трилінку» на вулиці Крилова (спочатку під час ремонтних робіт її планували вкрити асфальтом, щоправда, згодом збереження історичного дорожнього покриття міський голова використовував для власного піару).З нещодавніх інцидентів варто також відзначити будівництво нового кафе на території пам’ятки національного значення у самісінькому центрі міста – монастиря бернардинів. Те, що кафе облаштовують без дозволів, визнав і заступник начальника управління містобудування та архітектури Ярослав Матвіїв.
Ганьбою для міста з майже тисячолітньою історією є земельна ділянка на вулиці Кафедральній, де влада не може зарадити перетворенню давніх підземель на смітник. Ділянка, повз яку проходять гості міста, котрі відвідують історико-культурний заповідник, досі лишається занедбаною, а питання її забудови чи консервації історичних підземель – відкритим.

Місто без соціального житла і нагальні потреби захисників України

Попри те, що у Луцьку продовжують активно зводити багатоповерхівки, вартість метру квадратного житла у яких лише збільшується, гостро стоїть питання відсутності інвестиційних проектів, що передбачали б соціальне житло. Внаслідок трагічних подій на сході України, з’явилася нова категорія лучан, яка претендує на отримання квартир – учасники АТО та члени їхніх родин.

Варто зауважити також про припинення фінансування державних програм «Доступне житло 30/70» та пільгового кредитування населення – першою чергою, для сімей учасників АТО. Наразі на державному рівні заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України запевнив, що Міністерство пропонує Верховній Раді відновити фінансування програм «Доступне житло 70/30» та пільгове кредитування. При цьому розмір фінансування даних програм очікується з розрахунку 1 мільярд гривень на програму, але усе це залишається на рівні намірів.

Інша важлива проблема – потреба у спорудженні дитячих садочків та шкіл у нових мікрорайонах. Заслужений архітектор України Андрош Бідзіля зауважував, що замість комплексної забудови (будівництва садочків та шкіл, інфраструктури) наразі будують тільки житло, квадратні метри і більше нічого (хіба що кафе, бари та магазини), тобто, містобудівельні закони не діють.

З його слів, державні будівельні норми передбачають разом із будівництвом житла зведення шкіл та дитячих садочків, спортивних закладів тощо. Натомість у Луцьку на березі Стиру вже звели багатоповерхівки, у яких мешкатимуть тисячі людей, але не потурбувалися про спорудження дитячого садочка чи школи для дітей майбутніх мешканців мікрорайону.

«Вважаю, що повинна вестися така політика – якщо будуєш житло, повинен вкладати кошти в соціальні об’єкти. Натомість за 22 роки у Луцьку збудували один маленький садочок та жодної школи», - зазначав архітектор.

Місто перспектив чи місто довгобудів

Ще одна риса Луцька під керівництвом чинної міської влади – наявність соціально важливих довгобудів, здача яких в експлуатацію, попри нагальну потребу, відкладається роками. Це, зокрема, школа №27 у 55-му мікрорайоні міста, будівництво якої, попри обіцянки, досі не завершилося, проте знову ж таки активізувалося під час виборчої кампанії.

Також незавершеним лишається будівництво перинатального центру, яке розпочалося у 2012 році, але наразі зупинене. Бюджетні кошти доводиться витрачати на консервацію приміщення, аби воно не зруйнувалося взимку.Тимчасові споруди та безпорадність міської влади

Огидним наростом на тілі Луцька лишаються сотні тимчасових споруд, встановлених часто без відповідних дозволів та у невідведених місцях. Під час кожного засідання виконкому ухвалюють рішення про демонтаж незаконно встановлених торговельних кіосків чи гаражів. Втім, питання досі лишається невирішеним. Лише незадовго до місцевих виборів муніципальна поліція пожвавила роботу з демонтажу незаконно розміщених на території міста об’єктів.

Так, про демонтаж низки гаражів та торговельних кіосків повідомляла директор департаменту муніципальної поліції Юлія Сиротинська. Часом знесення гаражів призводить до конфліктів з їхніми власниками, які просять дати часу на те, щоб знести споруди самотужки. А нещодавно під час позачергового засідання виконкому ухвалили рішення про демонтаж незаконно встановлених на прибудинкових територіях гаражів, повідомивши, що у місті демонтажу підлягають понад 120 тимчасових споруд.Центр європейського міста чи виставка будівельних фіаско

Своєрідним пам’ятником безгосподарності міської влади лишається недобудований фонтан на Театральному майдані. Обіцянки про завершення його будівництва давали міські голови Луцька впродовж років. Чинний мер Микола Романюк також продовжує обіцяти вирішити це питання. У передвиборчому фільмі про міського голову йдеться про те, що в нього є концепція фонтану, «аби тільки не заважали так звані благодійники». Перекладання провини за власні недопрацювання на інших, до слова, улюблений прийом міського голови.Нагадаємо, раніше йшлося про наміри Ігоря Палиці профінансувати встановлення світломузичного фонтану на Театральному майдані. Утім його проект чинна міська влада надати чомусь не спромоглася.

Наразі ж кандидат на посаду Луцького міського голови Олександр Товстенюк планує таки провести відповідний конкурс, який теперішня влада не оголосила досі.

«Якщо доведеться провести референдум для того, щоб визначити, яким хочуть лучани бачити фонтан у центрі міста, виділити кошти на його проведення зможе Фонд Ігоря Палиці «Новий Луцьк», - наголошує він .

Так, з його слів, фонтан побудують, а якщо коштів у міському бюджеті на будівництво не вистачить, фінансово долучаться до цього сам Ігор Палиця. Він візьме на себе зобов’язання побудувати фонтан, а не обіцяти протягом п’яти років.

До слова, неподалік від фонтану розташована вже роками зачинена громадська вбиральня. Попри те, що орендар не виконує умов договору оренди, а об’єкт більш нагадує стихійний смітник, питання міська влада вирішити теж не може. Натомість пропонуються нові проекти, до прикладу, переобладнання приміщення вбиральні під кафе.Спосіб подолання будівельного хаосу у Луцьку: архітектурна та містобудівна рада

Для того, щоб навести лад із забудовами у Луцьку, голова правління Фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк» Олександр Товстенюк пропонує спершу створити архітектурну комісію, у складі якої працюватимуть професіонали, котрі розуміють, що таке містобудування, вони ж розроблять стиль Луцька, аби він, зокрема, був впізнаваним. Завданням комісії, крім того, стане наведення порядку із розміщенням біл-бордів, котрі розташовані у недозволених місцях, а іноді не витримують вітру та падають.

Для наведення ладу у галузі він пропонує залучити також польських та словацьких фахівців.

Інвестиційна складова, з його слів, повинна бути присутня під час ухвалення міськрадою рішень про виділення земельної ділянки інвестору-забудовнику. Так, той повинен взяти на себе зобов’язання розбудувати двір, дитячий майданчик, замінити комунікації, провести каналізацію тощо. Це має бути чітко виписано в інвестиційній угоді, яка перебуватиме у вільному доступі, на сайті міської ради, для того, щоб зпотім абудовника можна було спитати, чи виконав він ці зобов’язання.

Олександр Товстенюк зауважив, що наразі є земельні ділянки, які роздаються в елітних, центральних районах міста, де, можливо, не потрібно розбудовувати інфраструктуру. Цей забудовник, отримавши 40-50 соток для того, щоб збудувати багатоквартирний будинок, повинен виконати інвестиційну програму, наприклад, на Наливайка, Конякіна, чи ЛПЗ, - там щось збудувати і лише тоді отримати право будувати цей багатоквартирний будинок.

«Про це має бути всім відомо, тоді не буде питань про те, що роздав і кому роздав забудовник за те, щоб отримати цей шматок землі. Такі правила мають бути для всіх однакові», - пояснив Олександр Товстенюк.


«Свого часу Ігор Палиця висловив ідею – і ми таки створимо архітектурну містобудівну раду, в яку увійдуть професіонали своєї справи. Містянам не буде соромно за хаотичні фасади, засилля несмаку – власне, зовнішній вигляд Луцька», - резюмував кандидат на посаду міського голови.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---