Добре влучає в цілі та проводить побратимам «борщову» психотерапію: історія Відьми зі сталевої сотки

Пані Ірина родом із Турійська – невеличкого селища, що за 80 кілометрів від Луцька. Ще в школі вона мріяла бути психологом, але життєві обставини внесли свої корективи, і в результаті жінка здобула фах кухаря. Працювала за спеціальністю у ковельській пекарні. Після повномасштабного вторгнення за прикладом брата-військового стала до лав 100-ї бригади та навіть встигла зробити крок до здійснення мрії.

Про це пишуть на сторінці бригади у Фейсбуці.

«Мій брат служить в 14-й ОМБр. Я планувала йти у Князівську бригаду кухарем, але з початком повномасштабного вторгнення все перегралося. Та я не опустила рук і чекала свого шансу. Одного дня мені зателефонували з військкомату й повідомили, що є вакансії кухарів. Я не роздумуючи зібрала речі, підготувала необхідні документи й влітку 2023-го вже була у Ворзелі, де впродовж місяця навчалася основ військової справи. Під час вишколу зі мною зв’язався представник тоді ще 50-го окремого батальйону 100-ї ОБр ТрО і запропонував вакансію кухаря, одразу зазначивши, що в частині дуже теплий колектив, але дуже «спекотно» (на той момент підрозділ виконував бойові завдання на Лиманському напрямку)», – пригадує Ірина.

Читати ще: Скидає «подарунки» на голови загарбників: історія воїна сталевої сотки на псевдо Бобер

До слова, саме під час проходження БЗВП вона отримала свій позивний – Відьма.«Позивний я отримала від старшого інструктора у Ворзелі, оскільки за збігом обставин ті чи ті речі, про які я говорила, згодом збувалися. У мене є невеликі проблеми з зором, тож перед виїздом на полігон я одягала лінзи та, як наслідок, добре влучала в ціль. Потім побратими жартували, мовляв, наша Відьмочка має чотири ока», – усміхається жінка.

Після місячного курсу підготовки Ірина прибула для виконання завдань у Лиман, де обійняла посаду кухаря їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення.

«Я знала, куди йду, знала, що це війна, але разом із тим хотілося бути корисною, допомогти хлопцям і було розуміння, що вміння смачно готувати знадобиться й на фронті», – переконана Відьма.За півтора року служби жінка побувала разом із підрозділом на найгарячіших напрямках фронту: Лиманському, Покровському та Торецькому. За словами Ірини, були випадки, коли після бойових завдань хлопці приїздили в різних психологічних кондиціях, і доволі часто банальна розмова, а також тарілка домашніх млинців робили маленьке диво й повертали нашим хлопцям віру в краще.

Окрім млинців, Відьма має у кулінарному арсеналі ще кілька коронних страв, серед яких котлети та український борщ.

Жінка живе за принципом: «Навчатися ніколи не пізно», тож нещодавно вступила до Волинського національного університету імені Лесі Українки і поєднала, так би мовити, приємне з корисним, адже спеціальністю, яку обрала для себе Відьма, стала «Психологія».До речі, разом з Іриною «служить» чотирилапий друг Джек, або, як називає його жінка, дворняжка-вояка та пухнастий антидепресант.

Удома ж на неї чекають дев’ятирічна донечка Вероніка, мама Галина Федорівна та кіт Малиш, якого побратими з 100-ї ОМБр подарували на День народження.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---