На Волині хочуть відкрити ще три хоспіси

На Волині бракує місць для хворих на стадії між життям та смертю, які потребують допомоги. З цією метою у краї відкриють ще три медичні установи хоспісного типу.

Про це повідомив головний лікар Волинської обласної лікарні «Хоспіс» Володимир Бачинський під час українсько-польської конференції «Вчора, сьогодні, завтра паліативної медицини», яка відбулася під патронатом Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку 20 квітня.

У приміщенні Іваничівської центральної лікарні та у лікарні в селищі Голоби Ковельського району планують створити по 30 хоспісних місць у кожній, а у Хотешівській туберкульозній лікарні у Камінь-Каширському районі – ще 25. Бачинський зауважив, що наразі залишається невідомим, як буде здійснюватися робота закладів. Проте, з його слів, для виконання адміністративних функцій створять територіальне об’єднання із центром у Луцьку.

Наразі в регіоні на базі Волинського обласного онкодиспансеру функціонує обллікарня «Хоспіс». Вона може забезпечити місцями лише 25 осіб, що потребують відповідної допомоги. За словами Бачинського, першочергово заклад надає допомогу людям, яким неможливо зняти біль навіть великими дозами знеболюючого, а також людям самотнім.

Він зауважив, що спеціалістів бракує. Так, окрім головного лікаря та його заступника, у «Хоспісі» працює 1 лікар-терапевт, та ще один на неповну зайнятість. Також, у разі потреби, свою допомогу може надати психотерапевт. Окрім того, зі слів Бачинського, у штаті – одна старша медсестра та ще 11 палатних медсестер.

Зі слів директора навчально-методичного центру Асоціації паліативної допомоги Анатолія Царенка, в Україні у вищих медичних навчальних закладах відсутній профіль підготовки лікар-паліатолог. Потребу в такій спеціалізації Царенко пояснив необхідністю забезпечення відповідного догляду за особами із важкими хронічними захворюваннями, кількість яких серед людей похилого віку зростає.

Подібної підтримки потребують також хворі онкологічними, нейро-дегенеративними захворюваннями, ВІЛ-інфекцією, нерезистентною формою туберкульозу, цукровим діабетом у термінальній стадії. Підтримка повинна бути комплексною: окрім лікаря-спеціаліста, проблемами пацієнтів повинні займатися фізіо- та психотерапевти, соціальні працівники та священики. Торік у Національній медичній академії післядипломної освіти відкрили кафедру паліативної та хоспісної медицини, в коледжах здійснюється додипломна підготовка цього напрямку.

За словами Царенка, єдиною «відмовкою» посадовців щодо впровадження профілю лікар-паліатолог є те, що в Україні «і так є вже 120 спеціалізацій». Він стверджує, що наразі проводяться двотижневі, тримісячні курси для лікарів з метою здобуття такої кваліфікації як додаткової.

Однією з основних у паліативній медицині фахівець бачить роль медичної сестри. За словами Царенка, частка медсестринського догляду складає 70-80%. Проте, він зауважив, що для здобуття відповідної кваліфікації, медсестра повинна сама заплатити 271 гривню за курси, адже фінансування з Держбюджету обмежене.

Зі слів Бачинського, на волинську лікарню «Хоспіс» минулого року виділили більш ніж півтора мільйона гривень. Проте, головний лікар медзакладу зауважив, що 80% від цих коштів витрачається на оплату праці. Через це, з його слів, грошей на медикаменти та обладнання не вистачає. «Без спонсорської підтримки благодійних організацій «Хоспіс» не зміг би нормально функціонувати», - каже медик.

Бачинський зауважив, що у зв’язку із недостатнім фінансуванням на одне лікарняне ліжко наразі у день можуть виділити лише 147 гривень. Для порівняння він навів приклад сусідньої Польщі, де на ці потреби передбачається близько 100 євро.

Частково перебування пацієнта у лікарні фінансує родина хворого. Члени сім’ї мають можливість одно- чи дворазово у місяць здійснювати грошові перерахування у касах Ощадбанку на рахунок лікарні. Бачинський наголосив, що безпосередньо із грошами справи не має. Щодо пенсій пацієнтів, головний лікар сказав, що у лікарні працює соціальний робітник, який може допомогти оформити документи на отримання пенсії членами сім’ї хворого.

Голова правління ВГО «Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги» Василь Князевич стверджує, що найнеобхіднішою для вирішення наразі залишається проблема доступності знеболювальних засобів. Зокрема лікарі та аптекарі не хочуть займатися випискою рецептів та реалізацією таких медикаментів. Мотивують це нібито тим, що представники МВС до подібного ставляться із підозрою.

Бачинський зауважив, що у Волинській обласній лікарні «Хоспіс» перевірки на наявність знеболюючих із наркотичним ефектом проводяться один-два рази у рік. З його слів, правоохоронні органи нібито думають, що медичні працівники можуть бути посередниками і «відпускати» подібні ліки людям, які цього не потребують.

Окрім того, під час конференції ділилися досвідом польські спеціалісти паліативної медицини.

Організатором конференції було Волинське товариство лікарів польського походження. На заході були присутні представники з Білорусі, Польщі та інших українських міст.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---