На межі: Унікальний старовинний човен-довбанка досі на пилорамі

Понад рік тому про унікальну маневицьку пам’ятку історії писали чи не всі українські засоби масової інформації. У серпні 2015 року місцеві рибалки випадково натрапили на цей «улов» у річці Стир в урочищі Гострий Кут, між селами Старосілля та Копилля Маневицького району. Спочатку подумали, що це звичайнісінька колода. І тільки згодом з’ясувалося: під водою – човен-довбанка завдовжки понад 12 (!) метрів. Такої величини він єдиний не лише в Україні, а й у світі. Однак уже рік ця пам’ятка культури й досі перебуває в умовах, які фактично непридатні для її збереження. А цікавилися нею хіба що іноземні науковці.

Не човен, а корабель

Разом з директором Маневицького краєзнавчого музею Петром Хомичем ми їдемо до човна. У це важко повірити, але довбанка вже більш як рік зберігається... на пилорамі у приватного підприємця. Він погодився тимчасово прихистити човен на місяць, допоки йому знай­дуть постійну домівку. Минуло понад рік, а гість із минулого й досі перебуває в ангарі, де постійно стоїть пилюка та лежить купа деревини. Пам’ятка ніяк не захищена від зовнішніх впливів...Як зробити кріплення, на якому зараз висить човен, порадили науковці з Хортиці.

Шведські вчені підказали, що для нього має бути простір, і деревина не повинна торкатися металевих кріплень.

«Унікальність цього човна підтвердили науковці Швеції, Литви, Польщі, які приїздили на наше запрошення, – розповідає директор Маневицького краєзнавчого музею Петро Хомич. – Професор Вільнюського університету зауважив, що це не човен, а корабель. Усі іноземні науковці наголошували, що такої пам’ятки не лише в Європі, а й в усьому світі немає, а шведи навіть заявили, що хочуть створити для дослідження човна окрему лабораторію».«Ми довго сперечалися щодо того, як назвати цю історичну знахідку, – каже Петро Микитович. – Серед варіантів були «поліський моноскил», «поліський титанік», «старосільський титанік». Врешті зійшлися на думці, що пам’ятку мають знати як «маневицький човен».Деревину щодня обробляють консервантом

В Україні човни-довбанки є ще на острові Хортиця. Але за розмірами вони значно менші.

Протяжність маневицького човна – 12 м 20 см, ширина – 75 см, глибина – 95 см, вага – 4 тонни. Одночасно на ньому могло пливти до 20 людей.«Згідно із висновками Київського геохімічного інституту, який здійс­нив перший радіовуглецевий аналіз, маневицький човен-довбанка приблизно 1350 року, – розповідає Петро Хомич. – Днями до мене телефонували дослідники зі Швеції. Вони зробили дендрологічний аналіз. Згідно з його результатами встановили, що човен виготовлений з верби».Зважаючи на вік деревини, зберегти її цілісність не так уже й просто. Для цього потрібен спеціальний консервант. Щодня цим розчином човен обробляє працівник Маневицького краєзнавчого музею Анатолій Мережа. Чоловік зазначає, що на процес орошування потрібно півгодини. За допомогою спеціального пульверизатора довбанку зрошують спочатку зовні, а потім усередині.«Це допомагає деревині не розсихатися, зміцнює її структуру, – зауважує Анатолій. – Раніше деревина була дуже м’яка, у неї легко входила голка. Зараз стала значно міцніша».

Зі слів директора Маневицького краєзнавчого музею, спочатку використовували консервант, який надали колеги з Хортиці. Вже пізніше 27 тисяч та 40 тисяч гривень на придбання такого спецзасобу виділили відповідно Маневицька райрада та Волинська облрада. До слова, облрада передбачила у бюджеті кошти з ініціативи тоді ще обласного, а нині вже народного депутата України Ірини Констанкевич.

На новий і безпечний ангар грошей немає

Петро Хомич каже, що човен-довбанка має зберігатися не деінде, а саме у Маневичах.

«У нас повністю розроблена концепція музею одного експоната, – каже Петро Микитович. – Окрім маневицького човна, експозицію можуть доповнити ще два, які ми також знайшли у нашому районі. Один виявили біля села Семки, а інший – поблизу Куликовичів».

Одначе приміщення у Маневицького краєзнавчого музею, аби розмістити нову еспозицію, немає. Є можливість добудувати тимчасову будівлю. Зі слів Петра Хомича, згідно із проектно-кошторисною документацією, це обійдеться у 500 тисяч гривень. Постійна ж будівля для належного зберігання таких історичних пам’яток вартує п’ять мільйонів гривень.

Петро Микитович твердий у переконанні, що човен має зберігатися тільки у Маневичах. Краєзнавець наголошує, що це збільшить туристичну привабливість їхнього поліського району. У планах – реорганізація місцевого музею у відділ Національного музею.
«На сьогодні ми можемо створити відділ Волинського обласного краєзнавчого музею, але з експонуванням човна в Маневичах», – додає Петро Микитович.

Помічник народного депутата Ірини Констанкевич Олександр Самчук каже, що виділити кошти навіть на тимчасове приміщення, в яке можна було б перевезти човен, з районного бюджету практично нереально.

«Нещодавно ми передали Ірині Мирославівні звернення з проханням допомогти знайти фінансові ресурси для зведення приміщення для зберігання човна-довбанки, – каже Олександр Самчук. – Ми не можемо будувати майбутнє, не знаючи свого минулого».

Де оселити цінну знахідку

«Унікальність волинської знахідки – човна-довбанки ХІV століття – змушує нас, людей небайдужих і відповідальних за історію й культуру рідного краю, долучитися до пошуків шляхів збереження цього цінного артефакту, – каже народний депутат України (УКРОП) Ірина Констанкевич. – Директор Маневицького краєзнавчого музею Петро Хомич звернувся до мене з проханням знайти фінансування на облаштування тимчасового приміщення, це 500 тисяч гривень, і в подальшому на будівництво нового музею, а це 5 мільйонів гривень. Скерувала своє клопотання до міністра фінансів, щоб включити об’єкт до держбюджету на 2017 рік».

«Розуміння реального стану фінансування культури, гуманітарної сфери змушує мене говорити, що потрібно шукати інші варіанти розв’язання цього питання, зокрема, і європейські гранти, і державні, і місцеві кошти, – продовжує Ірина Констанкевич. – Кілька років тому вдалося побувати на острові музеїв в Осло. Найбільше там вразили човни вікінгів у Музеї вікінгів і Музей Фрам. Це музей одного експоната – норвезької дерев’яної шхуни, яка зберігається під великим скляним накриттям. Туристи, які подорожують Норвегією, прагнуть обов’язково побувати у цих невеликих, але таких колоритних і цікавих музеях. За день ти встигаєш побачити усе найцікавіше, отримати концентрат знань про історію і культуру краю через призму таких артефактів. Мені наш човен-довбанка бачиться в Луцьку, поблизу нашого замку, або ж на його території, оскільки це майже одна історична епоха. До того ж, можливості учених, реставраторів, музейників щодо консервації, реставрації, дослідження таких пам’яток і туристичної промоції тут значно більші».

Директор Волинського обласного краєзнавчого музею Анатолій Силюк каже, що оптимально розв’язати питання щодо забезпечення човна-довбанки належним приміщенням можливо, залучивши грантові кошти. Окрім того, Анатолій Михайлович переконаний, що човен-довбанка має експонуватися в окремому комунальному музеї. У обласному краєзнавчому музеї приміщення, куди можна було б помістити таку історичну пам’ятку, немає.

Замість епілогу

На сьогодні достеменно невідоме походження унікального човна-довбанки. Петро Хомич розповідає, що у їхньому краї жили дві родини князів – Чарторийських та Четвертинських. Можливо, саме знать і використовувала цей човен для прогулянок Стиром. Проте це лише одна з версій.

А легенд, пов’язаних із цим дивом історії, можна придумати чимало. Звичайно ж, базуючись на результатах досліджень. А вони нині – хіба що в іноземців. Українських міністрів маневицький човен-довбанка за рік так і не зацікавив.

...Ні фотографії, ні відео не можуть передати усієї величі цього історичного артефакту. Але найбільше вразило те, що реліквія, яку хотіли викупити іноземці за 100 тисяч євро, й досі не має свого дому. У ангарі на пилорамі вже більш як рік пропадають і, по суті, кошти, які можна було би заробляти, експонуючи човен. І скільки так триватиме – невідомо. Адже те, що з держказни у Маневичі виділять п’ять мільйонів гривень на музей для човна, – просто фантастика...Газета Волинські Новини звертається до істориків, науковців, краєзнавців, аби передусім вони запропонували своє бачення збереження та експонування маневицького човна-довбанки. У листопаді, до слова, на базі Маневицького краєзнавчого музею відбудеться наукова конференція, де презентуватимуть результати своїх досліджень іноземні науковці.

«НА МЕЖІ» – соці­аль­но-інформаційний проект

Інформаційне агентство «Волинські Новини» у партнерстві з Волинською обласною організацією політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» реалізовує соціаль­но-інформаційний проект «НА МЕЖІ».

Якщо у вашому селі чи місті є школа, дитячий садочок, амбулаторія, ФАП, клуб у неза­до­вільному стані, якщо ви втомилися оббивати пороги органів влади, розповідаючи про ці проблеми, якщо ваша громада опинилася на межі, зателефонуйте нам: волинський УКРОП – (099) 637-14-15, редакція – (068) 816-90-46, (066) 342-23-22.

Ольга Максим’як
Фото автора
Маневичі

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---