USD 41.30 41.70
  • USD 41.30 41.70
  • EUR 41.55 41.70
  • PLN 9.90 10.10

У Луцьку презентували світлини «воїнів Любарта»

1 Квітня 2014 21:00
Виставку робіт фотографа Віктора Чухрая «Птахи нашого міста» та культурно-мистецький проект «Екологія природи – екологія культури», що відбувається за підтримки благодійного фонду «Фонд Ігоря Палиці – «Новий Луцьк» презентували 1 квітня з нагоди Міжнародного дня птахів у Художньому музеї у Луцьку.

Перед гостями заходу фотограф постав у незвичному вигляді – камуфляжі «кікімора».

«Без такого фраку, ці хлопці та дівчата (птахи, - авт.) не приймають мене у свою компанію. Я повинен бути подібний на них, тоді вони зі мною дружать», - пояснив фотограф.



Як розповів автор виставки, птахи – чинник, який визначає рівень екологічного стану регіону, адже їх неможливо поселити там, де вони не бажають жити. Він зізнався, що професійні орнітологи навчили його впізнавати птахів за їхніми голосами. Достатньо знайти місце гніздування, далі – справа техніки, - стверджує фотограф.

З його слів, Луцьк ще двадцять років тому був одним із найзеленіших міст України.

«У нас був пречудовий парк імені Лесі Українки. Був, тому що, дякуючи стратегії наших можновладців, це вже не парк, це болото, у найгіршому сенсі цього слова. Ці проблеми мене хвилюють. Географія виставки – місто Луцьк, мене не цікавить Африка, мене цікавить наша Волинь. Те, що поряд, не менш яскраве і цікаве, ніж екзоти. Що старшим стаєш, то більше розумієш, що насправді усе поряд», - розповів Віктор Чухрай.
Більшість птахів, світлини яких представлені у рамках виставки, фотограф знімав у сквері поблизу РАЦСУ, адже мешкає поряд. На цьому зеленому клаптику він відкрив майже тридцять видів пернатих. Говорячи про зйомку птахів, Віктор Чухрай розповів, що вони змушують фотографа медитувати, перетворюватися на йога. Варто відкинути негативні емоції – і тоді птахи прилітають, - вважає фотограф. Щодо творчих планів, автор виставки зазначив, що у нас мешкає понад 230 видів птахів, тож у нього ще достатньо роботи.

Говорячи про соколів, чи боривітрів, які оселилися у вежах Луцькому замку, фотограф зазначив, що вважає їх втіленням воїнів Любарта, які перетворилися у швидких та розумних птахів.

Він висловив занепокоєння «благоустроєм» берегів Сапалаївки, що, з його слів, більше нагадує меліорацію Полісся. З його слів, там мешкала унікальна популяція водоболотних диких птахів.

Експозицію доповнили малюнки птахів та рушники з їхнім зображенням із колекції Волинського краєзнавчого музею. Виставку автор присвятив пам’яті своєї мами, чий рід називали Боцюнами.
Зі слів директора музею Зої Навроцької, ця важлива культурологічна акція давно очікувала реалізації. Навколишнє середовище та культура, з її слів – нерозривні поняття. Найбільш актуальна сьогодні розмова – про людину, її душу, злами у якій відбилися у минулому столітті і тепер людина руйнівним чином впливає на довкілля. Акція буде тривалою. Так, завтра дітям презентують екскурсію-практикум на базі виставки Віктора Чухрая.

Також відбулася бесіда «Метафоричний образ птаха в українській культурі» про співзвучність проблем екології природи – екології культури, її особливу актуальність сьогодні.

Так, виступили науковець, завідувач відділу природи Волинського краєзнавчого музею Тетяна Тищенко, етнолог Олександра Кондратович, культуролог Вікторія Головей, професор Анатолій Свідзинський, викладач кафедри філософії ЛНТУ Антоніна Євтодюк, краєзнавець Вальдемар Пясецький, заступник начальника управління культури облдержадміністрації Валерій Дмитрук, перший заступник голови облради Олександр Пирожик, директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк.



«Цей проект був би нездійсненний, якби ми не знайшли однодумців та прихильників в особі Ірини Констанкевич та ентузіастів, відповідальних працівників «Фонду Ігоря Палиці – Новий Луцьк», які сприяли та допомагали нам», - розповіла Зоя Навроцька.

«Ми працюємо спільно вже не один проект і я знаю, що те, що Ви робите, має енергетику, вміє зачіпати не лише тих, хто гуртується навколо музею. Шкода, що до цього кола потрапляють переважно дорослі люди, а не школярі та молодь. У нас виникла ідея залучати дітей та підлітків до того, що тут відбувається, щоб дороги вели їх до музею. Тому ми вирішили, що ця виставка повинна складатися не тільки з прекрасних світлин, унікального світу живої природи, підсиленого об’єктивом талановитої людини. До цього світу мають долучитися діти з наших шкіл. Перша екскурсія-практикум для дітей з особливими потребами з лікувально-реабілітаційного центру відбудеться завтра. Вони будуть не пасивними глядачами, пані Зоя зі своїми колегами придумала гарну річ – майстер-клас з витинанки. Наповнившись емоціями, діти втілять їх у власних мистецьких виробах. Згодом музей відвідають учні з інших шкіл», - розповіла заступник голови правління благодійного фонду «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк» Ірина Констанкевич.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 5
Еколог Показати IP 2 Квітня 2014 09:50
Чудова виставка. Респект і уважуха Чухраю.
аматор Показати IP 2 Квітня 2014 10:50
Гарна виставка, добрі люди організовують. Хай би дійсно дітей привели. До чогось гуманного залучали.
Ботанік Показати IP 13 Травня 2014 08:55
Те що зробили з парком Романюк з трикушом дійсно нагадує меліорацію, а не створення парку. Повальна безгосподарча вирубка, та де немає місця ані птахам ані рослинам!
Лучан Іван Показати IP 13 Травня 2014 08:57
Гірше ще з парком робили Сорока з Шибою. Тепер між Київською площею і Чехова замість парку - загаджені джунглі
Наталка Показати IP 9 Червня 2014 20:32
Очень понравилось все. Спасибо.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus