Роль Галшки Гулевичівни у заснуванні першої в Україні академії
У Музеї історії Луцького братства розповіли про волинянку Галшку Гулевичівну – фундаторку української освіти і Києво-Могилянської академії.
До слова, сьогодні Києво-Могилянська академія святкує своє 400-річчя. Так, 400 років тому, 15 жовтня 1615 року, розпочалась історія Києво-Могилянської академії – інтелектуального осердя Києва і першого університету України та всієї Східної Європи.
Захід, під час якого згадали славетну волинянку та її роль у заснуванні академії, відбувся 13 жовтня у рамках музейного проекту «Музей – громаді», запровадженого два роки тому. Цього разу послухати лекцію зібралося багато молоді, яка цікавиться не лише історією Луцька, а й людьми, які пов’язані з Волинським краєм, - повідомляє «Район.Луцьк».
Про життя відомої жінки, її родинне коріння, що простежується на Волині з часів князя Свидригайла присутнім розповіла Олена Бірюліна, провідний науковий співробітник Волинського краєзнавчого музею, завідувач Музею історії Луцького братства.
«Фундація Галшки Гулевичівни 1615 року належить до періоду, коли українці прокидались від вікової сплячки, коли з’явилось усвідомлення, що вони все-таки можуть вирішувати своє майбутнє. У цей період жінки не були повністю самостійними, а перебували під опікою чоловіків родини. Тож Галшка писала, що дарувала свій двір у Києві для «милосердних справ» із дозволу свого чоловіка. Проте ми знаємо, що фундація була її власною волею. За її прикладом в Луцьку згодом також створили братство, яке опікувалось освітою молоді, захистом безпритульних, надавало лікувальні послуги» – розповіла Олена Бірюліна.
Про Галшку Василівну не збереглося оригінального зображення, маємо лише уявні портрети цієї особистості. Досі маємо «білі плями» в її біографії, особливо в київський період життя жінки.
Її передсмертний заповіт 1641 року, який написала в Луцьку, тепер вважається основним документом, що свідчить про передачу коштів Луцькому братству та про її наказ бути похованою у луцькій братський церкві.
ЧИТАТИ ЩЕ: ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО КАТОЛИЦЬКІ ОРДЕНИ ЛУЦЬКА
«Жодним словом про свою давню київську фундацію в останній період свого земного життя вона не згадувала, мабуть просто не вважала це особливим вчинком. Швидше за все Галшка навіть не підозрювала,
що її дітище – школа Київського братства – згодом стане першою в Україні академією», – пояснила пані Олена.
Підтримали акцію пошанування видатної фундаторки й ініціатори проекту «Імена Луцька», зокрема авторка цієї ідеї Катерина Теліпська. Вона подарувала учасникам – студентам трьох луцьких навчальних закладів перший виданий комплект матеріалів про видатних лучан, а серед них і буклет про Галшку Гулевичівну
Після лекції та знайомства з матеріалами музейної виставки – художніх картин, стародруків та оригінальних документів XVII століття учасники мали змогу відвідати братський крипторій – підземну церковну усипальню луцьких братчиків, де згідно заповіту похована і сама Галшка Гулевичівна.
Довідково. Народилася Єлизавета Гулевичівна 9 грудня 1577 року на Волині, в селі Затурці. Там вона зросла дівчиною-красунею, яка оволоділа кількома мовами, стала високоосвіченою жінкою. У власності родини другого чоловіка Галшки , Стефана Лозки, була величезна маєтність на Київському Подолі, в навколишніх селах, містечках. Діяльна, невтомна Галшка взяла на себе управління ними. Але найбільше часу тратила на читання книг, старих літописів, які зберігались в соборах Подолу. Весь Київ знав її як одну з найосвіченіших жінок того часу. Через деякий час після смерті чоловіка (1618р.), Галшка Гулевичівна переїзджає до Луцька і пов’язує своє життя з Хрестовоздвиженським братством. Нагадаємо, ім’ям Галшки Гулевичівни названа вулиця у Луцьку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
До слова, сьогодні Києво-Могилянська академія святкує своє 400-річчя. Так, 400 років тому, 15 жовтня 1615 року, розпочалась історія Києво-Могилянської академії – інтелектуального осердя Києва і першого університету України та всієї Східної Європи.
Захід, під час якого згадали славетну волинянку та її роль у заснуванні академії, відбувся 13 жовтня у рамках музейного проекту «Музей – громаді», запровадженого два роки тому. Цього разу послухати лекцію зібралося багато молоді, яка цікавиться не лише історією Луцька, а й людьми, які пов’язані з Волинським краєм, - повідомляє «Район.Луцьк».
Про життя відомої жінки, її родинне коріння, що простежується на Волині з часів князя Свидригайла присутнім розповіла Олена Бірюліна, провідний науковий співробітник Волинського краєзнавчого музею, завідувач Музею історії Луцького братства.
«Фундація Галшки Гулевичівни 1615 року належить до періоду, коли українці прокидались від вікової сплячки, коли з’явилось усвідомлення, що вони все-таки можуть вирішувати своє майбутнє. У цей період жінки не були повністю самостійними, а перебували під опікою чоловіків родини. Тож Галшка писала, що дарувала свій двір у Києві для «милосердних справ» із дозволу свого чоловіка. Проте ми знаємо, що фундація була її власною волею. За її прикладом в Луцьку згодом також створили братство, яке опікувалось освітою молоді, захистом безпритульних, надавало лікувальні послуги» – розповіла Олена Бірюліна.
Про Галшку Василівну не збереглося оригінального зображення, маємо лише уявні портрети цієї особистості. Досі маємо «білі плями» в її біографії, особливо в київський період життя жінки.
Її передсмертний заповіт 1641 року, який написала в Луцьку, тепер вважається основним документом, що свідчить про передачу коштів Луцькому братству та про її наказ бути похованою у луцькій братський церкві.
ЧИТАТИ ЩЕ: ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО КАТОЛИЦЬКІ ОРДЕНИ ЛУЦЬКА
«Жодним словом про свою давню київську фундацію в останній період свого земного життя вона не згадувала, мабуть просто не вважала це особливим вчинком. Швидше за все Галшка навіть не підозрювала,
що її дітище – школа Київського братства – згодом стане першою в Україні академією», – пояснила пані Олена.
Підтримали акцію пошанування видатної фундаторки й ініціатори проекту «Імена Луцька», зокрема авторка цієї ідеї Катерина Теліпська. Вона подарувала учасникам – студентам трьох луцьких навчальних закладів перший виданий комплект матеріалів про видатних лучан, а серед них і буклет про Галшку Гулевичівну
Після лекції та знайомства з матеріалами музейної виставки – художніх картин, стародруків та оригінальних документів XVII століття учасники мали змогу відвідати братський крипторій – підземну церковну усипальню луцьких братчиків, де згідно заповіту похована і сама Галшка Гулевичівна.
Довідково. Народилася Єлизавета Гулевичівна 9 грудня 1577 року на Волині, в селі Затурці. Там вона зросла дівчиною-красунею, яка оволоділа кількома мовами, стала високоосвіченою жінкою. У власності родини другого чоловіка Галшки , Стефана Лозки, була величезна маєтність на Київському Подолі, в навколишніх селах, містечках. Діяльна, невтомна Галшка взяла на себе управління ними. Але найбільше часу тратила на читання книг, старих літописів, які зберігались в соборах Подолу. Весь Київ знав її як одну з найосвіченіших жінок того часу. Через деякий час після смерті чоловіка (1618р.), Галшка Гулевичівна переїзджає до Луцька і пов’язує своє життя з Хрестовоздвиженським братством. Нагадаємо, ім’ям Галшки Гулевичівни названа вулиця у Луцьку.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У боротьбі за Україну загинув волинянин Олег Піцик
Сьогодні 15:25
Сьогодні 15:25
У корупційну схему запихнув і онуку: слідчі звинувачують голову сільради на Волині у незаконному збагаченні. Деталі скандалу
Сьогодні 14:43
Сьогодні 14:43
У чохлі чи без нього: як доцільно носити Айфон 16
Сьогодні 14:14
Сьогодні 14:14
У моторошній ДТП на Вінничині загинули волиняни. Відео
Сьогодні 13:45
Сьогодні 13:45
Міноборони просить відстрочити демобілізацію, – ЗМІ
Сьогодні 12:52
Сьогодні 12:52
Через несправний димохід біля Луцька горів будинок
Сьогодні 12:01
Сьогодні 12:01
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.