На Волині поляки реставрують костел
Римо-католицький колегіальний костел Святої Трійці, що знаходиться в Олиці Ківерцівського району, реставрують. Про це повідомляє Волинська газета.
Місцевий люд щиро тішиться, бо ж їм, як нікому, хочеться, аби їхнє селище повернуло собі хоча б частинку давньої слави.
Керує усім настоятель храму – ксьондз Юрій. А пан Юрій Погнерибка цим горить. Він і під час розмови з журналістами вів електронну переписку із закордонними партнерами.
Каже, що розпочалося все давно, просто темпи справи не швидкі, бо ж польські партнери довго вивчали ситуацію, ретельно знайомилися, що та як. Тож минав час. А от минулого року розпочали роботи.
"Долучилося до справи польське Міністерство культури і національної спадщини. Тому у нас працюють на будівництві й поляки. Всі роботи проводяться під пильним і постійним наглядом архітекторів та археологів, адже костел – визначна барокова пам’ятка сакральної архітектури в Україні національного значення", - розповідає настоятель.Його історія справді велика. Першу дерев’яну церкву на цьому місці збудували у 1588 році за сприяння князя Станіслава Радзивілла – першого олицького ордината та великого Маршалка литовського, якого Пйотр Скарґа переконав відійти від кальвінізму і стати католиком.
А вже новий мурований костел звели у 1635-40 роках коштом пожертвувань Альбрехта Станіслава Радзивілла – на взірець римського храму Іль-Джезу. Він тоді був найгарнішим на Волині. Проект розробляли італійці Бенедетто Моллі та Джованні Маліверна.
"Органи, які ми також плануємо відновити, теж були незрівнянними, навіть кращими, ніж у Луцьку", – каже ксьондз Юрій.
Свого часу тут відкрили філію Замойської академії та духовну семінарію. І таке піднесення тривало аж до 1939-го року, поки князівського роду, про який місцеві старожили згадують лише з найкращого боку, не торкнулася жорстока доля винищення та вигнання. А коли у 1945 році на територію прийшла радянська влада, храм, звісно, взагалі закрили – велична пам’ятка поступового стала руйнуватися.
Лише на початку 90-х років ХХ століття костел Святої Трійці передали олицькій громаді Римсько-католицької церкви. Нині тут діє парафія, яка входить до складу Луцької дієцезії.
Пан Юрій каже, що програма реставрації розрахована на 5 років. І за цей час планують відновити костел до первозданного вигляду – зробити його таким, як він був до 1939-го року. А це – стіни – зовні і всередині, престоли, унікальні дерев’яні фігури, образи з житія святих, також – образ Матінки Божої.
Взагалі костел – мистецький шедевр. Історія розповідає, що його інтер’єр прикрашали численні скульптури та різьблення по дереву, між пілястрами знаходилися великі художні полотна, а над пілястрами – фігури дванадцяти апостолів (окремі з них уціліли). Не збереглися вівтарі в стилі раннього бароко, різьблені з мармуру і алебастру.
"Нам потрібно також влаштувати перезахоронення, адже в костелі був родинний склеп Радзивіллів. Ми з парафіянами позбирали всі останки і поскладали їх у звичайні дерев’яні гроби, а будуть цинкові – з різними сімейними гербами", – каже Юрій Апогнерибка.
Численні гробниці та епітафії родини Радзивіллів, які лише частково збереглися, переважно були з кольорового мармуру і алебастру. Звісно, все знищили, а що ні – те розграбували.
А ще у костелі свого часу були художні полотна на релігійну тематику та портрети, окремі з яких зберігаються нині у Львівській картинній галереї.
Звісно, непросто дається робота. Місцевий люд узагалі дивується, як там виходить фарбувати стіни і щось ладнати, бо ж звичайна штукатурка та фарба до стін Олицького замку не пристає. Працівники обласної психіатричної лікарні не раз пробували відновити фасад, але все знову і знову обсипалося.
Тим часом не можна оминути увагою факт, наскільки величне враження справляє на звичайного туриста (не місцевого олицького, бо їм це вже доволі буденно і звично) територія замку та костелу. Велич помітно навіть під облупленими стінами та напівзруйнованими мурами. Картини, які постають перед очима, настільки реалістичні, що, здається, бачиш, як недільного ранку опускається замковий міст – і пишно вбрані Радзивілли прямують на святкову месу…
Нагадаємо, раніше Інформаційне агентство Волинські Новини повідомляло, що Олицький замок буде руйнуватися, доки з нього не «відселять» психлікарню.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЧОМУ ЕКС-ПРЕЗИДЕНТ НЕ ЗАХОТІВ РЕЗИДЕНЦІЮ В ОЛИЦІ?
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Місцевий люд щиро тішиться, бо ж їм, як нікому, хочеться, аби їхнє селище повернуло собі хоча б частинку давньої слави.
Керує усім настоятель храму – ксьондз Юрій. А пан Юрій Погнерибка цим горить. Він і під час розмови з журналістами вів електронну переписку із закордонними партнерами.
Каже, що розпочалося все давно, просто темпи справи не швидкі, бо ж польські партнери довго вивчали ситуацію, ретельно знайомилися, що та як. Тож минав час. А от минулого року розпочали роботи.
"Долучилося до справи польське Міністерство культури і національної спадщини. Тому у нас працюють на будівництві й поляки. Всі роботи проводяться під пильним і постійним наглядом архітекторів та археологів, адже костел – визначна барокова пам’ятка сакральної архітектури в Україні національного значення", - розповідає настоятель.Його історія справді велика. Першу дерев’яну церкву на цьому місці збудували у 1588 році за сприяння князя Станіслава Радзивілла – першого олицького ордината та великого Маршалка литовського, якого Пйотр Скарґа переконав відійти від кальвінізму і стати католиком.
А вже новий мурований костел звели у 1635-40 роках коштом пожертвувань Альбрехта Станіслава Радзивілла – на взірець римського храму Іль-Джезу. Він тоді був найгарнішим на Волині. Проект розробляли італійці Бенедетто Моллі та Джованні Маліверна.
"Органи, які ми також плануємо відновити, теж були незрівнянними, навіть кращими, ніж у Луцьку", – каже ксьондз Юрій.
Свого часу тут відкрили філію Замойської академії та духовну семінарію. І таке піднесення тривало аж до 1939-го року, поки князівського роду, про який місцеві старожили згадують лише з найкращого боку, не торкнулася жорстока доля винищення та вигнання. А коли у 1945 році на територію прийшла радянська влада, храм, звісно, взагалі закрили – велична пам’ятка поступового стала руйнуватися.
Лише на початку 90-х років ХХ століття костел Святої Трійці передали олицькій громаді Римсько-католицької церкви. Нині тут діє парафія, яка входить до складу Луцької дієцезії.
Пан Юрій каже, що програма реставрації розрахована на 5 років. І за цей час планують відновити костел до первозданного вигляду – зробити його таким, як він був до 1939-го року. А це – стіни – зовні і всередині, престоли, унікальні дерев’яні фігури, образи з житія святих, також – образ Матінки Божої.
Взагалі костел – мистецький шедевр. Історія розповідає, що його інтер’єр прикрашали численні скульптури та різьблення по дереву, між пілястрами знаходилися великі художні полотна, а над пілястрами – фігури дванадцяти апостолів (окремі з них уціліли). Не збереглися вівтарі в стилі раннього бароко, різьблені з мармуру і алебастру.
"Нам потрібно також влаштувати перезахоронення, адже в костелі був родинний склеп Радзивіллів. Ми з парафіянами позбирали всі останки і поскладали їх у звичайні дерев’яні гроби, а будуть цинкові – з різними сімейними гербами", – каже Юрій Апогнерибка.
Численні гробниці та епітафії родини Радзивіллів, які лише частково збереглися, переважно були з кольорового мармуру і алебастру. Звісно, все знищили, а що ні – те розграбували.
А ще у костелі свого часу були художні полотна на релігійну тематику та портрети, окремі з яких зберігаються нині у Львівській картинній галереї.
Звісно, непросто дається робота. Місцевий люд узагалі дивується, як там виходить фарбувати стіни і щось ладнати, бо ж звичайна штукатурка та фарба до стін Олицького замку не пристає. Працівники обласної психіатричної лікарні не раз пробували відновити фасад, але все знову і знову обсипалося.
Тим часом не можна оминути увагою факт, наскільки величне враження справляє на звичайного туриста (не місцевого олицького, бо їм це вже доволі буденно і звично) територія замку та костелу. Велич помітно навіть під облупленими стінами та напівзруйнованими мурами. Картини, які постають перед очима, настільки реалістичні, що, здається, бачиш, як недільного ранку опускається замковий міст – і пишно вбрані Радзивілли прямують на святкову месу…
Нагадаємо, раніше Інформаційне агентство Волинські Новини повідомляло, що Олицький замок буде руйнуватися, доки з нього не «відселять» психлікарню.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЧОМУ ЕКС-ПРЕЗИДЕНТ НЕ ЗАХОТІВ РЕЗИДЕНЦІЮ В ОЛИЦІ?
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 3
Віктор
Показати IP
17 Жовтня 2015 15:58
Поляки є дружній народ,і всіляко допомагають ,щоб Україна розвивалась.
Анатолій Гура
Показати IP
2 Лютого 2016 12:06
Добра справа робиться в Олиці, без сумніву. От тільки місцевий ксьондз має прізвище Погнерибка, а в замітці його чомусь називають Апогнерибка.
Норвегія фінансуватиме виробництво зброї і техніки в Україні
Сьогодні 16:10
Сьогодні 16:10
«Пенсіонер» намагався дати хабар прикордоннику: на Волині викрили ще одну схему переправлення ухилянтів за кордон
Сьогодні 15:54
Сьогодні 15:54
Обрали нового голову Луцького міськрайонного суду
Сьогодні 15:04
Сьогодні 15:04
Зупинилося серце військового з Волині Володимира Радчука
Сьогодні 14:31
Сьогодні 14:31
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.