Чи дадуть шанс «вижити» скандальним підземеллям у Луцьку?

Протягом кількох років тривають дискусії стосовно скандальної забудови на вулиці Кафедральній, 13. Зокрема, обранці громади, представники громадськості та архітектори не можуть дійти згоди у вирішенні спірного питання.

Нагадаємо, раніше Інформаційне агентство Волинські Новини повідомляло, що ділянка у Старому місті на вулиці Кафедральній, 13 перетворюється на смітник. Вже три роки на ній не ведуться роботи. Водночас, підземелля 17 століття руйнуються.

З чого усе розпочалося

Будинок за адресою Кафедральна, 13 був зруйнований у 1944 році. Ще 30 років тому двоярусні підземелля дослідили. Свого часу луцькі депутати виділили згадану земельну ділянку в оренду Марії Поцілуй, яка, зі слів депутата міської ради Павла Данильчука, є матір’ю нардепа Сергія Мартиняка. Згодом цю ділянку віддали в суборенду ТзОВ «Луцькміськбуд», засновником якого є Тихін Павлюк – депутат Луцької міської ради у 2006-2010 роках від фракції БЮТ. У 2012 році ТзОВ «Луцькміськбуд» уклало договір з ДП «Волинські старожитності» на проведення археологічних розкопок. Свого часу тут археологи відшукали гаманець зі срібними монетами та срібний посуд. На тому місці мали збудувати житлово-офісний центр. А підземелля забудовник обіцяв розчистити і відкрити для відвідувачів. А 16 травня 2016 року під час візиту депутатів Луцької міської ради на місце будівництва профінансувати розкопки у напівзруйнованих підземеллях XVІI століття, де затіяли будівництво житлово-офісного центру, запропонували забудовнику цієї ділянки.

Чи законним є право власності на стародавні підземелля?

Як пояснив ситуацію депутат Луцької міської ради Ігор Поліщук, полеміка навколо долі стародавніх підземель точиться уже давно.

«Достеменно невідомо, яким чином оформили право власності на підвали, що по факту є пам’яткою архітектури. Як його оформили – невідомо, адже, на мою думку, як юриста, законно це зробити неможливо, бо це – археологічна знахідка. Тим не менше право власності оформили. Воно переходило від одних людей до інших, і на даний момент власником є ТзОВ «Луцькміськбуд». Нині він намагається отримати цю земельну ділянку в оренду», - зазначив депутат.

Нагадаємо, 2 червня усі зацікавлені сторони конфлікту прийшли до луцького ЦНАПу на засідання круглого столу, аби, врешті-решт розглянути усі аспекти проблеми.

Стародавні підземелля незареєстровані та не мають облікової картки. В управлінні охорони культурної спадщини переконують, що це - не історична цінність

Про те, якою ж є, на його думку, цінність історичної пам’ятки, а саме напівзруйнованих підземель, що знаходяться на вулиці Кафедральній, 13, розповідає начальник відділу охорони культурної спадщини управління культури Луцької міської ради Петро Троневич: «У 1997 році на цій ділянці проводили розкопки. Тоді ж була розроблена концепція розвитку заповідника «Старе місто». Одним із напрямків цієї концепції було відновлення втраченої історичної забудови, тобто будинків, які зруйнували під час Другої світової війни. Таких будівель було більше двадцяти. У відповідності до розробленої програми розпочалися дослідження залишків історичної забудови, тобто підвалів, та відбудова помешкань. Робота була дуже складною, тому логічним є те, що лучани не могли усе робити власними силами. У зв’язку із цим до справи долучились столичні інститути», - розповів краєзнавець

З його слів, для того, аби вирішити складні фінансові аспекти спірного питання, земельні ділянки на вищезгаданій території надавали забудовникам в оренду безкоштовно. Своєю чергою, останні власним коштом відбудовували будинки. У методології плану забудови було чітко вказано, що «стіни нового будинку повинні спиратися на старі фундаменти». «Ми не відділяли ці підвали від помешкання, адже до війни це була єдина будівля. Дослідження і консервація пам’ятки відбувались протягом одного місяця. Тобто, забудовник будує – ми досліджуємо. Усе відбувається одночасно. Утім, на жаль, сьогодні усі допустимі технології порушили, розкривши історичні підвали. Ніхто не взяв обов’язків щодо їхнього збереження. Земельну ділянку включили до об’єктів культурної спадщини, але зробили це неправомірно, бо для цього потрібна спеціальна документація – облікова картка. Як і акту технічного стану, її нема. Тобто, що ж виходить? Розкритий об’єкт, що знаходиться на стадії неперервного руйнування, заносять до переліку культурних спадщин?», - переконує луцький історик.

Знайшлися документи...

На його думку, будівництво на залишках забудов – єдиний спосіб та можливість законсервувати і врятувати залишки втраченої історичної забудови. «Інших варіантів вирішення проблеми немає», - підсумував Петро Троневич. Утім, попри те, що під час тематичного засідання круглого столу Петро Троневич заявив, буцімто стародавні підвали – це не пам’ятка і жодних документів на неї немає, громадський активіст Ігор Левчук та депутат Павло Данильчук підняли документи й показали, що є паспорт на неї, і є і розпорядження Волинської ОДА щодо цієї пам’ятки. Більше того, існує рішення міськради щодо звернення до Міністра культури щодо внесення її в реєстр пам’яток, тобто є всі підстави вважати, що це – дійсно нововиявлена панятка архітектури.

«Рішення про відновлення забудови видав ще Антон Кривицький у 1997 році. Тоді 20 земельних ділянок надали під забудову. У тому ж році провели дві незаконні експедиції по Кафедральній, 13, бо дозволу на їх проведення ніхто не давав. Дослідження унікальної історичної забудови 17 століття ініціював тоді ще діючий директор заповідника. Однак, дати точну відповідь щодо справжнього віку цих підвалів можуть лише археологічні розкопки. Є потреба серйозних досліджень, які можуть пролити світло на історичну пам'ять. Тоді, у 1997 році, серйозних досліджень так і не провели», - зазначив історик та громадський діяч Ігор Левчук. До дискусії долучився й депутат Павло Данильчук, який наголосив, що так і не почув від забудовника конкретних гарантій щодо відновлення та збереження історичної пам’ятки.

Тож, навколо питання «а що ж далі робити?» утворилось надзвичайно багато різних думок

Тим часом на місці історичної пам’ятки утворилася величезна яма, усе захаращено сміттям. Не зважаючи на очевидне, одні переконують, що треба якомога швидше забудувати, інші – що треба проводити археологічні дослідження.

«Побувавши на засіданні круглого столі, я з’ясував сам для себе, що поспішати у таких питаннях зовсім не потрібно. Перед тим, як вирішувати спір щодо того давати чи не давати землю комусь в оренду, необхідно вирішити наступне: щодо її подальшого збереження, тобто зробити консервацію, або ж треба продовжити археологічні дослідження, й, відповідно, знайти на це кошти. Окрім цього, не можна залишатись осторонь проблеми збереження вільного доступу до землі як на момент археологічних досліджень, так і як до туристичного об’єкту. І тоді ми вже можемо вести мову про якесь будівництво та обговорювати проект рішення», - зазначив депутат Ігор Поліщук.

Проекти забудови на території стародавніх підземель - "за" і "проти"

Варто зауважити, що, зі слів обранця громади, у минулому архітектор Племеницька підготувала досить цікавий проект забудови на території стародавніх підвалів, але тоді його чомусь відхилили.«Пізніше підготували новий, який під час однієї із сесій виносили на розгляд депутатів, і з того що я побачив, навіть не будучи експертом архітектури, що перший проект більш відповідає тій концепції, що є в межах старого міста. Він набагато більш гармонійно вписується в архітектуру Старого міста і буде привабливішим для туриста, на відміну від останнього, де поверх стародавніх підвалів збираються збудувати будівлю, яка навряд чи вирізняється архітектурними особливостіми. До того ж, попри те, що Троневич жваво переконує, мовляв, старовинні підземелля – не пам’ятка, стає зрозумілим, що об’єкт потрібно внести до реєстру історичних пам’яток», - зауважив юрист.

Відтак, Ігор Поліщук озвучив своє бачення розвитку ситуації:

1. Вжити заходів щодо збереження вказаної пам'ятки.

2, Вирішити питання щодо проведення подальших археологічних досліджень.

3. Забезпечити вільний і безперешкодний доступ для археологів, а в подальшому - для туристів.

Після виконання цих пунктів, як зауважує депутат, можна говорити про надання ділянки в оренду і обговорення проекту будівництва.

До слова, деякі факти стосовно скандального підземелля «випливли» й під час засідання тематичного круглого столу. Зокрема, Петро Троневич намагався переконати усіх присутніх у тому, що вищезгааний об’єкт не був занесений до реєстру пам’яток архітектури через бездіяльність відділу культури Волинської ОДА. Щоправда, в якому році ця бездіяльність розпочалась, не уточнив, хоча обмовився, що усі необхідні для цього докумени уже підготували.

Окрім того, депутат Андрій Козюра заявив, що буде виносити відповідний проект рішення про надання в оренду землі під час наступної сесії Луцької міської ради.

Таким чином, очевидним стає те, що надання земель, на яких знаходиться історична цінність в оренду, ймовірно, не є зовсім законним, тому з будь-якими рішеннями квапитись не варто.

Тож, обранці громади вирішили провести ще одне засідання, на яке запросять забудовника і замовника будівництва, адже декілька питань неможливо вирішити без їх присутності, зокрема, чи готові вони фінансувати археологічні дослідження та забезпечити вільний доступ до археологічної пам’ятки.

Вікторія СЕМЕНЮК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---