З міліції в поліцію: підводні камені атестаційного процесу на Волині

Переатестація в органах прокуратури вже відбулася, і цей процес не був надпублічним. У грудні 2015 року, згідно з даними сайта прокуратури Волинської області, було затверджено рейтинговий список кандидатів на посади в органах прокуратури. Охочі пройшли тестування на загальні здібності та на знання законодавчої бази. Працівників суду та СБУ переатестація все ще очікує.

А нині триває процес атестації міліціонерів, які хочуть набути статусу поліцейських. Процес гласний, широко висвітлюється у засобах масової інформації та викликає дискусії навіть у середовищі самих членів атестаційних комісій, - йдеться на сторінках газети Волинські Новини від 18 лютого 2016 року.

ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД

Нині волинські правоохоронці, які працювали в лавах міліції, проходять процес атестації. Вони тимчасово виконують свої обов’язки на обійманих посадах до моменту, коли офіційно отримають наказ про зарахування на службу в Нацполіцію. Навіть керівник поліції області Петро Шпига – поки що у статусі «т. в. о». До слова, вище керівництво проходитиме атестацію не у Луцьку.

Процес атестації на Волині почався 22 січня і прогнозовано триватиме до кінця березня. За процедурою, претенденти мають спочатку пройти тести на знання законодавства, а потім отримати рішення спеціально створеної атестаційної комісії.

Який відсоток працівників не пройде процедуру – ніхто не знає. Як ніхто і не готовий сказати, чи не опиняться відділки поліції у перші місяці роботи практично без спеціалістів. Як відомо, нинішні патрульні поліцейські часто консультуються з досвідченими колегами, бо не володіють практикою роботи.

До слова, не підлягають атестуванню поліцейські-жінки під час перебування у відпустках у зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною.

У подальшому для просування по службі поліцейських та забезпечення прозорого добору діятиме постійна атестаційна комісія. Вона складатиметься із п’яти представників. Трьох призначатиме Міністерство внутрішніх справ, а ще двоє – це представники громадськості, яких делегує Волинська обласна рада. До слова, розгляд пропозицій для роботи в цій комісії ще триває.

А СУДДІ ХТО?

25 січня на сайті управління поліції у Волинській області розмістили оголошення про збір заявок для формування атестаційних комісій. Частину складу формують працівники Нацполіції за погодженням із Головою Національної поліції України.

Так, головами комісій призначено працівників центрального апарату Національної поліції України, а секретарями – поліцейських міських управлінь патрульної поліції (міст Києва та Одеси) Департаменту патрульної поліції НПУ. Загалом станом на 10 лютого до складу комісій входять 35 осіб, з яких 19 – представники громадських організацій та ЗМІ. Таких комісій створено шість. Окрім цього, сьома – центральна атестаційна комісія.

Анкети для участі в роботі комісії як представника громадськості можна було заповнити до 29 січня. За повідомленням Головного управління Нацполіції області, зареєструвалося близько 100 представників громадськості, журналістів, підприємців. І тут нюанс: після оголошення результатів добору стало відомо, що частину заявників, які виявили бажання бути в комісіях, не покликали на співбесіди без повідомлення причини. Чому одним без пояснень відмовили, а інших долучили – загадка. Хоча, як відомо, Нацполіція має бути відкритою.

У поліції ж у відповіді на запит зазначили лише, що добір проводиться відповідно до інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС, і його повністю дотримано. Жодних пояснень на пряме запитання, чому когось покликали на співбесіди, а інших проігнорували, не було. Дивує не рішення стосовно персонального складу, а процедура ухвалення рішень.

Таким чином, до шести комісій, окрім представників із поліції, входять члени від громадських об’єднань «Чисте довкілля» (два представники), «Автомайдан України» (два представники), «Центр правової допомоги» (два представники), «Об’єднання адвокатів, які надають безплатну правову допомогу» (два представники), «Волинські перспективи» (один представник), «Самооборона Волині» (один представник), «Народний тил» (один представник), Ради ветеранів органів внутрішніх справ Волинської області (один представник), «Волинь» (один представник), Асоціації фермерів та приватних землевласників (один представник), Асоціації захисту прав молоді Волині (один представник), Волинського відділення спілки адвокатів Волині (один представник), Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу (один представник), БО «Благодійний фонд «Волинь-2014» (один представник), представник видання «Волинське Агентство Розслідувань».

Окрім цього, діє центральна атестаційна комісія, яка атестує міліціонерів із Департаменту протидії економічній злочинності та наркозлочинності, а також інші підрозділи, що не підпорядковуються Головному управлінню національної поліції у Волинській області. До її складу, зокрема, увійшли журналістка Аріна Крапка (Ірина Мусій) з «Громадського радіо», Артем Запотоцький від Студентського братства Волині та Олена Матвійчук з Центру правової допомоги.

ПРО ПРОЦЕС

Робота комісії, розповідає один із її членів, журналіст Анатолій Котлюк, починається близько 9:00 з отримання переліку осіб, які протягом дня пройдуть атестацію. Раніше ці імена для членів комісії недоступні, оскільки може виникнути ризик, що за якогось із кандидатів домовляться.

«Ми переглядаємо списки і справи, де є біографія особи, довідка з місця роботи, характеристика від керівництва, атестаційний лист, де ми маємо вписати рішення, а також за наявності – скарги громадян, які надходили на спеціальну форму, що розміщена на сайті поліції. Справи переглядаємо почергово, опісля викликаємо людей, ставимо запитання, вислуховуємо відповіді й ухвалюємо одне з п’яти рішень», – розповідає Котлюк.

Цим рішенням може бути скерування особи на поліграф (після його результатів людина знову потрапляє у комісію), звільнення, залишення на посаді, підвищення чи пониження у посаді.

За нормативами, для атестації більш як 1700 поліцейських Волині відведено лише 15 хвилин на кожного. Тобто за чверть години комісія має ухвалити доленосне рішення.

Самі списки формують у столиці. При цьому, зазначає наш співрозмовник, деяка частина атестованих, близько 900, залежно від обійманої посади, атестується заочно. Тобто комісія отримує на руки лише їхні справи, хоча й може ухвалити рішення про необхідність проведення співбесіди. Зазвичай до списку заочників входять працівники, які обіймають посади чергового, працівника канцелярії абощо. Але цікаво, що до цього переліку увійшло чимало екс-беркутівців та працівників ДАІ.

«Проблема в тому, що ми помічаємо дивні тенденції у формуванні списків. Наприклад, першого дня, коли ми лише розбиралися зі специфікою роботи комісії, у списки потрапили начальники відділів та секторів головного управління. Відповідно, теоретично могла проскочити людина не зовсім чесна. А у кінці списку були чотири жінки, які працюють з документами. До таких поліцейських ми зазвичай багато питань не маємо, бо їхні посади не передбачають серйозних корупційних ризиків», – коментує Котлюк.

Те, що часу для розгляду справ часто недостатньо, підтверджують і самі члени комісії. Однак такий поспіх пов’язаний у тому числі і з тим, щоб не залишати людей у підвішеному стані. Адже потрібен час для тестування, співбесіди, подання апеляції. Цей процес може тривати до місяця, а отже, мотивація працювати може узагалі зникнути.

Хоча у приватних розмовах чимало міліціонерів стверджують, що у них мотивації працювати вже не так і багато. Один із наших співрозмовників у формі розповів, що не пройшов атестації. Йому дорікнули закриттям старої справи, хоча з обставинами, які не сподобалися членам комісії, він не згоден і буде подавати на апеляцію.

«Як можна за 15 хвилин розібратися, корупціонер людина чи ні? Тим паче, невже досвідчений злодій не зможе зіграти невинного?» – апелює джерело.

Тому за такої системи цілком доцільно припустити, що члени комісії можуть або пропустити нечесного міліціонера у поліцію, або ж відправити на вулицю сумлінного працівника.

СПІВБЕСІДА

Саму співбесіду на відео- чи аудіоносії не записують. Жоден із тих, хто не є членом комісії, не має права бути присутнім на її засіданні. Це може розцінюватися як тиск на атестованого. До слова, за інформацією ВН, яку підтвердила у мережі Facebook журналістка Аріна Крапка, до управління 11 лютого навідувався нардеп Ігор Лапін. Мета його візиту невідома. Додзвонитися до депутата не вдалося, і у соцмережі він не відреагував на запитання, хоча й побачив його.

Щодо скарг, які надсилають громадяни, то деякі комісії апріорі сприймають їх як наклеп. Втім, ставлячи запитання, що наводять на суть скарги, намагаються переконатися в її правдивості.

«Наприклад, ми запитуємо, чи вважає людина себе чесною. Якщо каже, що так, то ми їй не віримо, тому що чесних людей не буває. Особі при посаді або оперу, який каже, що йому протягом шести-семи років не пропонували хабарі, ми не віримо. Зазвичай таких на поліграф відправляємо», – каже Котлюк.

Артем Запотоцький, член Центральної атестаційної комісії, розповідає, що у роботі передусім керується об’єктивністю. Чимало інформації надходить від власних джерел.

«Деякі особи такі одіозні, що про них інформація сиплеться звідусіль. Є чимало відомостей, які відсіюються. Якщо це інформація від одного джерела, то хоч і беремо її до уваги, втім шукаємо підтвердження», – каже Запотоцький.

Він розповідає, що факти брехливих скарг були, і це вдалося з’ясувати. Водночас чимало правоохоронців, хоча й склали тести, однак «плавають» у знаннях законів.

«Коли під час співбесіди ставиш конкретне запитання, то бачиш, як людина відповідає. Якщо люди заперечують факти, питаєш, чому. У нас в комісії є людина, яка має досвід визначення психологічних реакцій. Я такого досвіду не маю, але намагаюся визначити, чи людина бреше. І ще важливий момент мотивації: чи бачать вони себе на посадах і чи бачать десь узагалі», – розповідає член комісії Аріна Крапка.

У випадку ж, якщо має місце конфлікт інтересів, то член комісії зобов’язаний узяти самовідвід. Такі випадки траплялися. Втім сподіватися варто лише на чесність членів комісії. Та й хто буде перевіряти, чи, бува, не ухвалював рішення друг або однокласник? Хоча й у цьому випадку варто пам’ятати, що членів комісії аж п’ять.

Щодо роботи поліграфа, то тут теж є таємниці. Ми запитували про сертифікацію апарата та людей, які будуть з ним працювати. На жаль, відповіді від поліції не надійшло. Члени комісії до стандартних запитань поліграфіста додають свої, які намагаються прописати чітко і просто. Втім атестований може зазначити, що не розуміє суті питання, або ж відмовитися на нього відповідати, оскільки це стосується його особистого життя. Тому показники поліграфа є суто рекомендаційними.

Мають члени комісій і побоювання, що в самих документах почнуть змінювати рішення комісій, хтось намагатиметься їх підробити.

ПРАВО НА АПЕЛЯЦІЮ

Нині на сайті управління Нацполіції є повідомлення про формування атестаційної комісії.

Адже працівник, який набрав 60 балів під час тестування, втім не пройшов комісію, має право протягом п’яти днів з моменту ознайомлення з рішенням комісії подати скаргу в апеляційну комісію. Пропозиції стосовно кандидатів будуть приймати від громадських, правозахисних організацій, міжнародних проектів технічної допомоги та засобів масової інформації. Серед вимог до кандидатів – мотивація, бажання зробити свій внесок у процес реформування правоохоронних органів України, знання в галузі правоохоронної діяльності/юриспруденції, здатність до логічного мислення,

відсутність радикальних поглядів та переконань, об’єктивність та неупередженість в ухваленні рішень.

***

У поліції нам неодноразово наголошували: атестуємо не ми, атестують нас. Члени комісії, з якими ми спілкувалися, заявляють, що не відчувають тиску й не бояться, що на них можуть якось вплинути. Хоча такі побоювання й були. У такому випадку, кажуть наші співрозмовники, вони готові були б написати самовідвід, аби не бути «весільними генералами», тобто створити лише видимість прозорості й важливості процесу. Вони зазначають, що усвідомлюють власну відповідальність за ухвалені рішення, втім показати, що вони правильні, не керовані емоціями чи упередженнями, зможе лише час. Нині достеменно видно й прогалини самого процесу, який готували у столиці: квапливий, з імовірними варіантами трактування інструкції атестації. Та й як ми наголошували, реформування має відбуватися в комплексі й зачіпати однаковою мірою всі гілки влади.

Тетяна Грішина

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---