У Луцьку міркували, як відродити волинські міста
Представники Польщі, Білорусі та України ділилися досвідом адміністративної реформи у своїх країнах, аби відшукати дієві способи утворення спроможних органів місцевого самоврядуваня.
Семінар «Відродження місцевого самоврядування як шлях до зрівноваженого розвитку – досвід України, Республіка Польща та Білорусі» відбувається в Луцьку сьогодні, 4 листопада.
Виконавчий директор регіонального відділення Асоціації міст України у Волинській області Богдан Самойленко нагадав присутнім, що нині в Україні триває реформа самоврядування. Тож, аби допомогти громадам об’єднатися, на Волині відбувається «Децентралізаційний марафон», в рамках якого фахівці розповідають про переваги і наслідки об’єднання громад.
Організаторами конференції стали волинське регіональне відділення «Асоціація міст України» у співпраці з ВГО «Інститут Республіка», «Європейською Академією розвитку науки і бізнесу», Фундацією «Європейська Академія місцевого самоврядування» (Республіка Польща) під почесним патронатом Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку.
Задля того, аби представники місцевих рад розуміли переваги об’єднання, представники Польщі презентували польську модель самоврядування. Нагадаємо, в сусідів трирівнева система самоврядування: ґміна-воєводство-повіт.
Представник фундації «Європейська академія самоврядування» Анжей Страва наголосив: Польща впроваджувала адмінреформу, оперуючи реаліями, подібними до тих, з яких зараз стартує українська реформа місцевого самоврядування.«Ми вирішили поділитися добрими речами, які нам вдалися і тим, що нам не вдалося, щоб ви вчилися на наших досягненнях і помилках. На жаль, коли Польща розпочала реформу, Україна не робила реформ, і ми про це дуже шкодуємо, бо тепер маємо втрачені роки. Ми стартували з одного і бачимо різницю між Україною і Польщею», - наголосив він.
Власне, він розповів про те, що ґміни фінансують місцеві мешканці. І вони ж, своєю чергою, мають повне право спитати у представників влади на що витрачені їхні гроші. Мовляв: я заплатив, будьте добрі, зробіть так, аби я ходив по чистих і рівних дорогах. До слова, зачепив він і питання відродження невеликих містечок. Анджей Страва пояснив: волинське Берестечко має значний потенціал, аби приймати туристів, не менше ніж Львів. Але туристам там незручно.
«Ми теж сентиментальні, і не раз приїжджали б туди, але в Берестечко немає де добре поїсти, де затриматися і переночувати. Якби зробило Берстечко те, що Львів - ми приїхали і залишили б гроші. Тому над цим треба працювати», - пояснив він.
Консул Генерального консульства Республіки Польща Кшиштоф Савіцкі додав: місцева влада має бути голосом народу і дослухатися до нього. А представниця Всеукраїнської ініціативи «Активна громада» Орися Харитонюк зауважила: адмінреформа передбачає підвищення рівня свідомості громадян України і вони мали навчитися використовувати інструменти демократії.Поділилася досвідом роботи органів місцевого самоврядування і колишня заступник мера Любліна - Ельжбета Колоджей-Внук. Вона пояснила: в адміністративній структурі Польщі, є чимало питань до повітів, а ось ґміни і воєводства – «вдалися».Якщо говорити про досвід Любліну, то там найперший документ, яким керуються при прийнятті рішень, – стратегія міста. Приміром, дослідивши потік автомобілів у Любліні, вирішили побудувати об’їзну дорогу, аби водії, які їдуть через Люблін транзитом, не їхали через центр міста і не руйнували дороги. До слова, стратегія Любліна – картографічна: щоб кожен, навіть школяр, міг зрозуміти, що в місті відбувається.Вона розповіла також про те, як в Любліні врятували від руйнування старе місто. Там найперше вирішили вкласти кошти в підземну інфраструктуру, адже в старому місті були підземелля, які руйнувалися і були випадки, коли від інтенсивного руху, дорога просто провалювалася. Тож найперше велике вкладення коштів у Любліні було в підземну інфраструктуру, аби відремонтовані дороги не руйнувалися. Саме цей приклад, на її думку, характеризує стратегічне планування: кошти треба вкладати не в одномоментні проекти, а в проекти, які матимуть довготривалий ефект та дозволять будувати бюджети й інвестиційні плани.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Семінар «Відродження місцевого самоврядування як шлях до зрівноваженого розвитку – досвід України, Республіка Польща та Білорусі» відбувається в Луцьку сьогодні, 4 листопада.
Виконавчий директор регіонального відділення Асоціації міст України у Волинській області Богдан Самойленко нагадав присутнім, що нині в Україні триває реформа самоврядування. Тож, аби допомогти громадам об’єднатися, на Волині відбувається «Децентралізаційний марафон», в рамках якого фахівці розповідають про переваги і наслідки об’єднання громад.
Організаторами конференції стали волинське регіональне відділення «Асоціація міст України» у співпраці з ВГО «Інститут Республіка», «Європейською Академією розвитку науки і бізнесу», Фундацією «Європейська Академія місцевого самоврядування» (Республіка Польща) під почесним патронатом Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку.
Задля того, аби представники місцевих рад розуміли переваги об’єднання, представники Польщі презентували польську модель самоврядування. Нагадаємо, в сусідів трирівнева система самоврядування: ґміна-воєводство-повіт.
Представник фундації «Європейська академія самоврядування» Анжей Страва наголосив: Польща впроваджувала адмінреформу, оперуючи реаліями, подібними до тих, з яких зараз стартує українська реформа місцевого самоврядування.«Ми вирішили поділитися добрими речами, які нам вдалися і тим, що нам не вдалося, щоб ви вчилися на наших досягненнях і помилках. На жаль, коли Польща розпочала реформу, Україна не робила реформ, і ми про це дуже шкодуємо, бо тепер маємо втрачені роки. Ми стартували з одного і бачимо різницю між Україною і Польщею», - наголосив він.
Власне, він розповів про те, що ґміни фінансують місцеві мешканці. І вони ж, своєю чергою, мають повне право спитати у представників влади на що витрачені їхні гроші. Мовляв: я заплатив, будьте добрі, зробіть так, аби я ходив по чистих і рівних дорогах. До слова, зачепив він і питання відродження невеликих містечок. Анджей Страва пояснив: волинське Берестечко має значний потенціал, аби приймати туристів, не менше ніж Львів. Але туристам там незручно.
«Ми теж сентиментальні, і не раз приїжджали б туди, але в Берестечко немає де добре поїсти, де затриматися і переночувати. Якби зробило Берстечко те, що Львів - ми приїхали і залишили б гроші. Тому над цим треба працювати», - пояснив він.
Консул Генерального консульства Республіки Польща Кшиштоф Савіцкі додав: місцева влада має бути голосом народу і дослухатися до нього. А представниця Всеукраїнської ініціативи «Активна громада» Орися Харитонюк зауважила: адмінреформа передбачає підвищення рівня свідомості громадян України і вони мали навчитися використовувати інструменти демократії.Поділилася досвідом роботи органів місцевого самоврядування і колишня заступник мера Любліна - Ельжбета Колоджей-Внук. Вона пояснила: в адміністративній структурі Польщі, є чимало питань до повітів, а ось ґміни і воєводства – «вдалися».Якщо говорити про досвід Любліну, то там найперший документ, яким керуються при прийнятті рішень, – стратегія міста. Приміром, дослідивши потік автомобілів у Любліні, вирішили побудувати об’їзну дорогу, аби водії, які їдуть через Люблін транзитом, не їхали через центр міста і не руйнували дороги. До слова, стратегія Любліна – картографічна: щоб кожен, навіть школяр, міг зрозуміти, що в місті відбувається.Вона розповіла також про те, як в Любліні врятували від руйнування старе місто. Там найперше вирішили вкласти кошти в підземну інфраструктуру, адже в старому місті були підземелля, які руйнувалися і були випадки, коли від інтенсивного руху, дорога просто провалювалася. Тож найперше велике вкладення коштів у Любліні було в підземну інфраструктуру, аби відремонтовані дороги не руйнувалися. Саме цей приклад, на її думку, характеризує стратегічне планування: кошти треба вкладати не в одномоментні проекти, а в проекти, які матимуть довготривалий ефект та дозволять будувати бюджети й інвестиційні плани.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Анонім
Показати IP
5 Листопада 2016 05:36
Чергова партія демагогів які освоюють кошти євро фондів!
Все просто. В Польщі вийшло бо їхні еліти на вищому еволюційному щаблі розвитку за наших. Вони зрозуміли, що краще мати кілька активів, які в справедливі системі будуть приносити більше коштів, чим "сидіння на потоках" які неминуче висохнуть...
В Україні з'явиться новий пам'ятний день
Сьогодні 06:20
Сьогодні 06:20
У Швеції застрелили відомого репера, – ЗМІ
Сьогодні 00:17
Сьогодні 00:17
Волинянку з інвалідністю, яка має двох малих дітей, засудили через наркотики
21 Грудня 2024 23:36
21 Грудня 2024 23:36
Підірвав імітаційну гранату в центрі Луцька: як покарали порушника
21 Грудня 2024 23:08
21 Грудня 2024 23:08
Передсвяткова пісня в несвяткові часи: «Фіолет» презентував новий кліп
21 Грудня 2024 22:40
21 Грудня 2024 22:40
Чоботар з Луцька безплатно ремонтує берці, рюкзаки та плитоноски військовим
21 Грудня 2024 22:12
21 Грудня 2024 22:12
У ЗСУ створено підрозділ із захисту культурної спадщини
21 Грудня 2024 21:44
21 Грудня 2024 21:44
Найбільша втіха – діти, онуки й правнуки: довгожитель з Волині зустрів століття
21 Грудня 2024 21:16
21 Грудня 2024 21:16
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.