Голова однієї з перших громад Волині – про переваги і виклики реформи
Голобська об’єднана громада сформувалася ще у 2015 році, а з 1 січня 2016 року ОТГ увійшла в новий рік з новими міжбюджетними відносинами. Звичайно, бути першопрохідцем завжди нелегко, адже саме на практиці доводиться стикатися з неврегульованістю законодавства, недоопрацювання можуть спричинити додаткові видатки з бюджету. Отож, про те, як громада набивала «перші гулі» і з якими викликами зіткнулася – розмова з головою Голобської селищної об’єднаної громади Сергієм Гарбаруком.
«Я вважав і стою на своєму, що так далі, як було – бути не може. Бо місцеве самоврядування треба реформувати давно. Адже є чимало таких сільрад, де голови невідомо чому ходять на роботу: грошей в бюджеті немає, на зарплату 4 працівникам апарату сільради не вистачає, проблеми не вирішуються на місцях. Тому зміни давно потрібні. Тож ми скористалися об’єднанням і стали однією з перших громад. Так, це кропітка робота, навантаження в десятки разів більше, ніж було до того, коли я був селищним головою», - пояснює Сергій Гарбарук.
Депутати, старости і виконком
Власне, ініціатива об’єднання розпочалася з Голобської селищної ради. Тоді в сусідні сільради розіслали листи з пропозицією об’єднатися. Надіслали у 9 сільрад, а відгукнулися 3. Тепер же після об’єднання, одна з сільрад, яка проігнорувала запрошення, вже має намір приєднатися до Голобської ОТГ, але оскільки законодавчо процес доєднання не врегульований – тут чекають прийняття відповідних законів.
Після виборів, зазначає голова ОТГ, інші сільські голови автоматично стали старостами, також всіх працівників апаратів тут же намагалися працевлаштувати.
«Зараз у старост зарплата більша, як була, всіх працівників апаратів забезпечили роботою. Лише двоє колишніх секретарів сільрад стали на облік в центр зайнятості і не поспішають йти за нашим запрошенням, бо в центрі зайнятості платять непогані кошти. А землевпорядників, бухгалтерів ми влаштували – фахівці залишилися в ОТГ і зарплата в них не менша, як вони до цього часу отримували», - розповідає голова Голобської ОТГ.
Одна з пересторог децентралізації полягає в тому, що невеликі села, приєднуючись до більших центрів, бояться поглинання і того, що їх потреби не забезпечуватимуть. Зі слів Сергія Гарбарука, з нинішніх 26 депутатів ОТГ 18 - з Голоб і 8 з навколишніх сіл. Тож побоювання непредставлення в раді були безпідставні.
Перша справа, за яку взялися в ОТГ – побудова хоча б приблизної стратегії. Для цього разом зі старостами порахували ресурси громади і визначили нагальні проблеми, які треба вирішити.
«Робота ведеться по всіх радах, ми сперечаємося, але приймаємо колективні рішення і спрямовуємо кошт в інші громади, куди є потреби. Головне – приймати рішення господарські. Бо коли в сільські ради прийде політика – будуть проблеми», - ділиться досвідом він.
Голобській ОТГ, як і решті перших волинських об'єднаних громад, довелося бути і першопочатківцем у створенні виконкому. Адже навіть приблизної структури виконкому ніхто не знав. Тому довелося вчитися на своїх помилках. Згідно з чинним законодавством, за посадою членами виконкому є старости, а решта складу – на розсуд ради за пропозиції селищного голови.
Виконкому, каже Сергій Гарбарук, створювали спільно, вирішували, аби він був дієвий, а не просто забезпечити людей роботою.
На початку в складі виконкому Голобської ОТГ була одна кількість людей. Але штат доукомплектовується, відповідно до потреб. До прикладу, з’явилася людина на посаду проектного менеджера, яка активно працює і пише проекти, щоб залучити кошти для громади. Пізніше ввели посаду завгоспа, який опікується адмінприміщенням ради, клубу, бібліотеки, туристичної станції.
«Життя підказує, який штат громаді потрібен. Зараз ми створюємо ЦНАП на 4 штатних одиниці, чиї працівники надаватимуть послуги і на виїзді, щоб послуги були ближчі до людей. Плануємо забрати терцентр, який поки що фінансується через район», - провадить голова ОТГ.
Фінанси для громади
Відповідно до державної політики щодо децентралізації, Голобська ОТГ отримала кошти з держбюджету на розвиток інфраструктури. Для цієї ОТГ у 2016 році передбачили 5 мільйонів гривень. Але, зауважує Сергій Гарбарук, тут теж є нюанс: по-перше, ця сума розбита помісячно. Перші кошти – 560 тисяч надійшли у квітні. Але звітність на використання цих коштів – шалена. Погодити проект на їх використання має ОДА, а затвердити Мінрегіонбуд. Якщо буде позитивний висновок – кошти прийдуть, якщо ні – доведеться переробляти документи. То де ж тут самостійність – незрозуміло.
Є нюанс і з тим, як ці кошти розраховувалися для громади: відповідно до формули, гроші виділяються на кількість населення та залежно від площі території ОТГ. Але в нормативних документах написано, що йдеться про сільське населення, тоді як Голоби селище міського типу і його мешканці прирівняні до міських жителів.
«І тут Голоби «попали»: в громаді майже 8 тисяч жителів, з них 4,3 тисячі - мешканці селища міського типу, які прирівнюються до міського населення. От і вийшло, що сусідня Велицька громада, в якій всього жителів наполовину менше, отримала субвенцію більшу, ніж Голобській ОТГ на кілька тисяч, оскільки там всі сільські жителі. Це не мінуси, а виклики і зауваження, які виникають в процесі об’єднання і їх потрібно озвучувати, щоб їх змінити», - пояснює голова ОТГ.
Окрім 5 мільйонів гривень на інфраструктуру, Голобська ОТГ отримала 3,1 мільйона гривень на зміцнення навчальної бази опорної школи, створеної на базі школи в Голобах і філій.
«8 мільйонів на рівному місці. Нас запевняють, що і на наступний рік так буде. Згодом, найімовірніше, вже такі кошти не прийдуть. Але я виходжу з позиції: дали – добре. Он, сусіди не об’єдналися і мають «дулю з маком». Якби не об’єднання, де ж громада отримала б 8 мільйонів?», - розмірковує голова.
Якщо порівняти зведений бюджет об’єднаних сільрад і бюджет ОТГ, то цифри свідчать, що доходи громади збільшилися: відповідно з 3 до 6 мільйонів гривень. Саме 6 мільйонів – власні надходження ОТГ, згідно з бюджетним кодексом. Посприяв тут і акцизний збір, і оренда землі, і 60% ПДФО.
Болюче питання освіти
Але, водночас, разом з додатковими надходженнями, додалися і нові витрати і нові проблеми. Особливо це актуально в освіті. Адже і в цій громаді були малокомплектні школи. Довелося багатьох переконувати, що краще, аби діти вчилися не в шевченківській хаті, а в хорошій школі, з сучасним комп’ютерним класом, великим спортзалом. Переконувати доводилося і педагогів, які звикли, що у їхніх класах по 5-7 учнів, а тут треба йти в школу, де у класі 30 дітей. Але якщо порахувати, то в одній з малокомплектних шкіл, навчання однієї дитини на рік обходилося 19,7 тисячі гривень на рік, проти нормативних 9 тисяч.
«Є, що в усій школі індивідуальне навчання. А що ж це за освіта? Та й що можна навчити за відведений час, коли в молодшій ланці виділено 5 годин, а в старшій – 8 на тиждень. Є інший приклад: два села, між якими відстань 5 кілометрів, в одній школі в класі 3 учні, в іншій - 2. Якби зійшлися двоє - був би повноцінний клас. А, ні. Або інша ситуація, є у нас школа І-ІІІ ступенів, площею 3 тисячі метрів квадратних. На всю школу - 37 учнів. Якщо її закрити – розвалиться. Тому ми її мусимо утримувати, вкладаємо 1,3 мільйона в модернізацію котельні. Але робимо це на перспективу, бо я бачу, що навколишні села з часом муситимуть прийти в цю школу», - розповідає Сергій Гарбарук.
Якщо говорити про освіту, то й тут Голобам трохи не пощастило з тим же статусом селища міського типу. Коефіцієнт з розрахунку на учня в сільських школах 1,751, а в селищній 0,926. Це при тому, що в селищній школі вчаться 543 дитини, а в селах – 267. Крім того, діти, яких довозять з сіл в опорну селищну школу, теж вважаються учнями селищної школи, як і учні шкіл-філій. Тому й на цей нюанс урядовцям при формуванні бюджету, вважає Сергій Гарбарук, треба звернути увагу.
Переймаються в ОТГ й майбутнім 2017 роком. Адже в проекті держбюджету передбачаються гроші лише на зарплату педагогічним працівникам. Тож Голобська ОТГ муситиме шукати кошти на енергоносії, зарплату техперсоналу, транспортування учнів з власних доходів. А це – близько 6 мільйонів.
Мусили в ОТГ вирішувати самотужки питання й харчуванням діток в садочку та учнів молодших класів, які лягли на плечі місцевого бюджету.
Медицина і дороги
Що ж до медицини, то у 2016 році її вирішили передати району, щоб не було надто сутужно в перший рік. Що буде в 2017-му, в Голобській ОТГ поки що роздумують. Можливо, й на цей рік фінансування ФАПів, лікарні буде йти через Ковельське медичне об’єднання. Але навіть за такої умови, енергоносії (а це в грошовому еквіваленті майже мільйон гривень) стане клопотом громади.
Ще одна біда місцевих рад – погані дороги. Голобська ОТГ – не виняток. Сергій Гарбарук переконує, в громаді вирішили відмовитися від біло-щебеневих доріг і намагатимуться всі дороги заасфальтувати, бо це довговічніше. У 2016 році безпосередньо в Голобах відремонтували 2 дороги з асфальтовим покриттям, майже на 900 тисяч гривень. Ще 200 тисяч вартувала дорога в одному з віддалених сіл. Якщо будуть кошти від перевиконання бюджету, запевняє Сергій Гарбарук, будуть і далі ремонтувати дороги.
***
Звичайно, зауважує голова Голобської ОТГ, об’єднання громад на практиці виявляється складнішим, аніж це здавалося. Але, як кажуть в народі, під лежачий камінь вода не тече. Тож якщо бездіяти – змін не дочекаєшся. Тому незважаючи на проблеми і виклики реформи, зміни потрібні. А досвід перших громад може бути корисний тим, хто готовий торувати цю стежину далі.
Юлія МАЛЄЄВА
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
«Я вважав і стою на своєму, що так далі, як було – бути не може. Бо місцеве самоврядування треба реформувати давно. Адже є чимало таких сільрад, де голови невідомо чому ходять на роботу: грошей в бюджеті немає, на зарплату 4 працівникам апарату сільради не вистачає, проблеми не вирішуються на місцях. Тому зміни давно потрібні. Тож ми скористалися об’єднанням і стали однією з перших громад. Так, це кропітка робота, навантаження в десятки разів більше, ніж було до того, коли я був селищним головою», - пояснює Сергій Гарбарук.
Депутати, старости і виконком
Власне, ініціатива об’єднання розпочалася з Голобської селищної ради. Тоді в сусідні сільради розіслали листи з пропозицією об’єднатися. Надіслали у 9 сільрад, а відгукнулися 3. Тепер же після об’єднання, одна з сільрад, яка проігнорувала запрошення, вже має намір приєднатися до Голобської ОТГ, але оскільки законодавчо процес доєднання не врегульований – тут чекають прийняття відповідних законів.
Після виборів, зазначає голова ОТГ, інші сільські голови автоматично стали старостами, також всіх працівників апаратів тут же намагалися працевлаштувати.
«Зараз у старост зарплата більша, як була, всіх працівників апаратів забезпечили роботою. Лише двоє колишніх секретарів сільрад стали на облік в центр зайнятості і не поспішають йти за нашим запрошенням, бо в центрі зайнятості платять непогані кошти. А землевпорядників, бухгалтерів ми влаштували – фахівці залишилися в ОТГ і зарплата в них не менша, як вони до цього часу отримували», - розповідає голова Голобської ОТГ.
Одна з пересторог децентралізації полягає в тому, що невеликі села, приєднуючись до більших центрів, бояться поглинання і того, що їх потреби не забезпечуватимуть. Зі слів Сергія Гарбарука, з нинішніх 26 депутатів ОТГ 18 - з Голоб і 8 з навколишніх сіл. Тож побоювання непредставлення в раді були безпідставні.
Перша справа, за яку взялися в ОТГ – побудова хоча б приблизної стратегії. Для цього разом зі старостами порахували ресурси громади і визначили нагальні проблеми, які треба вирішити.
«Робота ведеться по всіх радах, ми сперечаємося, але приймаємо колективні рішення і спрямовуємо кошт в інші громади, куди є потреби. Головне – приймати рішення господарські. Бо коли в сільські ради прийде політика – будуть проблеми», - ділиться досвідом він.
Голобській ОТГ, як і решті перших волинських об'єднаних громад, довелося бути і першопочатківцем у створенні виконкому. Адже навіть приблизної структури виконкому ніхто не знав. Тому довелося вчитися на своїх помилках. Згідно з чинним законодавством, за посадою членами виконкому є старости, а решта складу – на розсуд ради за пропозиції селищного голови.
Виконкому, каже Сергій Гарбарук, створювали спільно, вирішували, аби він був дієвий, а не просто забезпечити людей роботою.
На початку в складі виконкому Голобської ОТГ була одна кількість людей. Але штат доукомплектовується, відповідно до потреб. До прикладу, з’явилася людина на посаду проектного менеджера, яка активно працює і пише проекти, щоб залучити кошти для громади. Пізніше ввели посаду завгоспа, який опікується адмінприміщенням ради, клубу, бібліотеки, туристичної станції.
«Життя підказує, який штат громаді потрібен. Зараз ми створюємо ЦНАП на 4 штатних одиниці, чиї працівники надаватимуть послуги і на виїзді, щоб послуги були ближчі до людей. Плануємо забрати терцентр, який поки що фінансується через район», - провадить голова ОТГ.
Фінанси для громади
Відповідно до державної політики щодо децентралізації, Голобська ОТГ отримала кошти з держбюджету на розвиток інфраструктури. Для цієї ОТГ у 2016 році передбачили 5 мільйонів гривень. Але, зауважує Сергій Гарбарук, тут теж є нюанс: по-перше, ця сума розбита помісячно. Перші кошти – 560 тисяч надійшли у квітні. Але звітність на використання цих коштів – шалена. Погодити проект на їх використання має ОДА, а затвердити Мінрегіонбуд. Якщо буде позитивний висновок – кошти прийдуть, якщо ні – доведеться переробляти документи. То де ж тут самостійність – незрозуміло.
Є нюанс і з тим, як ці кошти розраховувалися для громади: відповідно до формули, гроші виділяються на кількість населення та залежно від площі території ОТГ. Але в нормативних документах написано, що йдеться про сільське населення, тоді як Голоби селище міського типу і його мешканці прирівняні до міських жителів.
«І тут Голоби «попали»: в громаді майже 8 тисяч жителів, з них 4,3 тисячі - мешканці селища міського типу, які прирівнюються до міського населення. От і вийшло, що сусідня Велицька громада, в якій всього жителів наполовину менше, отримала субвенцію більшу, ніж Голобській ОТГ на кілька тисяч, оскільки там всі сільські жителі. Це не мінуси, а виклики і зауваження, які виникають в процесі об’єднання і їх потрібно озвучувати, щоб їх змінити», - пояснює голова ОТГ.
Окрім 5 мільйонів гривень на інфраструктуру, Голобська ОТГ отримала 3,1 мільйона гривень на зміцнення навчальної бази опорної школи, створеної на базі школи в Голобах і філій.
«8 мільйонів на рівному місці. Нас запевняють, що і на наступний рік так буде. Згодом, найімовірніше, вже такі кошти не прийдуть. Але я виходжу з позиції: дали – добре. Он, сусіди не об’єдналися і мають «дулю з маком». Якби не об’єднання, де ж громада отримала б 8 мільйонів?», - розмірковує голова.
Якщо порівняти зведений бюджет об’єднаних сільрад і бюджет ОТГ, то цифри свідчать, що доходи громади збільшилися: відповідно з 3 до 6 мільйонів гривень. Саме 6 мільйонів – власні надходження ОТГ, згідно з бюджетним кодексом. Посприяв тут і акцизний збір, і оренда землі, і 60% ПДФО.
Болюче питання освіти
Але, водночас, разом з додатковими надходженнями, додалися і нові витрати і нові проблеми. Особливо це актуально в освіті. Адже і в цій громаді були малокомплектні школи. Довелося багатьох переконувати, що краще, аби діти вчилися не в шевченківській хаті, а в хорошій школі, з сучасним комп’ютерним класом, великим спортзалом. Переконувати доводилося і педагогів, які звикли, що у їхніх класах по 5-7 учнів, а тут треба йти в школу, де у класі 30 дітей. Але якщо порахувати, то в одній з малокомплектних шкіл, навчання однієї дитини на рік обходилося 19,7 тисячі гривень на рік, проти нормативних 9 тисяч.
«Є, що в усій школі індивідуальне навчання. А що ж це за освіта? Та й що можна навчити за відведений час, коли в молодшій ланці виділено 5 годин, а в старшій – 8 на тиждень. Є інший приклад: два села, між якими відстань 5 кілометрів, в одній школі в класі 3 учні, в іншій - 2. Якби зійшлися двоє - був би повноцінний клас. А, ні. Або інша ситуація, є у нас школа І-ІІІ ступенів, площею 3 тисячі метрів квадратних. На всю школу - 37 учнів. Якщо її закрити – розвалиться. Тому ми її мусимо утримувати, вкладаємо 1,3 мільйона в модернізацію котельні. Але робимо це на перспективу, бо я бачу, що навколишні села з часом муситимуть прийти в цю школу», - розповідає Сергій Гарбарук.
Якщо говорити про освіту, то й тут Голобам трохи не пощастило з тим же статусом селища міського типу. Коефіцієнт з розрахунку на учня в сільських школах 1,751, а в селищній 0,926. Це при тому, що в селищній школі вчаться 543 дитини, а в селах – 267. Крім того, діти, яких довозять з сіл в опорну селищну школу, теж вважаються учнями селищної школи, як і учні шкіл-філій. Тому й на цей нюанс урядовцям при формуванні бюджету, вважає Сергій Гарбарук, треба звернути увагу.
Переймаються в ОТГ й майбутнім 2017 роком. Адже в проекті держбюджету передбачаються гроші лише на зарплату педагогічним працівникам. Тож Голобська ОТГ муситиме шукати кошти на енергоносії, зарплату техперсоналу, транспортування учнів з власних доходів. А це – близько 6 мільйонів.
Мусили в ОТГ вирішувати самотужки питання й харчуванням діток в садочку та учнів молодших класів, які лягли на плечі місцевого бюджету.
Медицина і дороги
Що ж до медицини, то у 2016 році її вирішили передати району, щоб не було надто сутужно в перший рік. Що буде в 2017-му, в Голобській ОТГ поки що роздумують. Можливо, й на цей рік фінансування ФАПів, лікарні буде йти через Ковельське медичне об’єднання. Але навіть за такої умови, енергоносії (а це в грошовому еквіваленті майже мільйон гривень) стане клопотом громади.
Ще одна біда місцевих рад – погані дороги. Голобська ОТГ – не виняток. Сергій Гарбарук переконує, в громаді вирішили відмовитися від біло-щебеневих доріг і намагатимуться всі дороги заасфальтувати, бо це довговічніше. У 2016 році безпосередньо в Голобах відремонтували 2 дороги з асфальтовим покриттям, майже на 900 тисяч гривень. Ще 200 тисяч вартувала дорога в одному з віддалених сіл. Якщо будуть кошти від перевиконання бюджету, запевняє Сергій Гарбарук, будуть і далі ремонтувати дороги.
***
Звичайно, зауважує голова Голобської ОТГ, об’єднання громад на практиці виявляється складнішим, аніж це здавалося. Але, як кажуть в народі, під лежачий камінь вода не тече. Тож якщо бездіяти – змін не дочекаєшся. Тому незважаючи на проблеми і виклики реформи, зміни потрібні. А досвід перших громад може бути корисний тим, хто готовий торувати цю стежину далі.
Юлія МАЛЄЄВА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.