Держпродспоживслужба – реформа заради безпеки продукції для волинян*

Хто відповідальний за те, що в упаковці з макаронними виробами виявилися цвяхи, або чому в м’ясній продукції є антибіотики? Що робити, якщо в магазині вам продали улюблені цукерки з хробаками? Або на прилавках зі свіжою рибою – мухи, а продукти - прострочені? Споживачі продукції, яким недобросовісні виробники або продавці продавали неякісні товари, на жаль, не завжди відстоюють своє право на якісну та безпечну продукцію. Служби та інспекції переживали постійні реформи, скорочення, перейменування.

І віднедавна в країні, у тому числі й на Волині, розпочала діяльність Держпродспоживслужба – орган, який покликаний дбати про безпеку та якість продукції, яка реалізується українцям.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів – одна з новостворених служб в країні, яка утворилася в результаті реформування цілої низки контролюючих органів. 2 березня цього року було зареєстроване Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області.

Власне, коло повноважень нової служби дуже широке: ветеринарна медицина та безпечність харчових продуктів, карантин та захист рослин, ідентифікація та реєстрація тварин, санітарне законодавство, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення, метрологічний нагляд, ринковий нагляд, сертифікація насіння і садивного матеріалу, контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері. Сюди передані функції управління ветеринарії, фітосанітарної служби, частина повноважень СЕС, управління з прав споживачів, управління контролю за регульованими цінами, контролю у сфері насінництва і розсадництва, (атестація і сертифікація насіння).

Виконувач обов’язків начальника Головного управління Держпродспоживслужби в області Валерій Добринюк пояснює: створення нової служби – це не просто зміна вивіски.

- Головна мета створення Держпродспоживслужби, окрім економії бюджетних коштів, скоротивши персонал державних органів, - зібрати разом служби, які відповідають за безпечність продукції. Йдеться про контроль якості продукції по всьому ланцюжку, якщо говорити про харчові продукти: вирощування на полі зернових та кормових культур, переробка їх на корм або харчові продукти, відгодовування тварин, виробництво продуктів харчування, зберігання, перевезення і реалізація продукції.

Також нам передані повноваження управління захисту прав споживачів. До речі, наша робота стосується контролю якості не лише продуктів харчування, а й інших товарів та послуг: від якості реалізованих ювелірних виробів до дотриманням заборони тютюнопаління в закладах харчування.

- Тобто, тепер у разі виявлення неякісної продукції, як-от хліб з мишею, чи молоко з антибіотиком, усі дороги ведуть до Держпродспоживслужби?

- Саме так. Один з документів, яким ми керуємося в своїй роботі - Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Він захищає насамперед права споживачів на якісну продукцію. Виробників за недотримання законодавства і постачання неякісної продукції на ринок можуть суворо покарати. І відповідальність передбачена солідна : штраф, в розмірі до 75 мінімальних зарплат, вилучення і знищення неякісної продукції, чи навіть закриття виробництва.

Саме виробники або надавачі послуг (магазини – якщо з їх вини продукт зіпсувався) несуть відповідальність. Для того, аби з’ясувати, де сталася помилка, й чому споживач отримав неякісний продукт, фізична особа має звернутися до нас з заявою, принести чек та цей товар. І тоді в роботу включаються наші фахівці. Так, з початку року наші спеціалісти здійснили 32 перевірки, з них 21 – позапланові, за заявами волинян. А всього ми надали споживачам 148 консультацій з початку року.

- Небагато. Чому так? Невже в нас все так добре: і продукти якісні, і продавці совісні?

- Насправді, все складніше. По-перше, не всі знають куди звертатися, а по-друге, ми маємо прогалину в законодавстві. Приміром, відповідно до ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», здійснювати позапланові перевірки ми можемо лише після того, як нам на неї дадуть згоду в Києві, а це – час. Погодьтеся, за 10 днів, поки ми чекаємо дозволу, можна ліквідувати проблему, і ми нічого не знайдемо. Крім того, організаційні зміни відбулися, а змін до чинного законодавства ще не прийняли. Зокрема, немає всіх уніфікованих актів перевірок - чіткого переліку питань , які ми можемо задавати під час перевірки підприємця, аби він не сказав, що ми зловживаємо становищем, або ж займаємося корупцією. Наразі такі акти в нас є по пунктах забою, ринках, по птахівництву та вирощуванню ВРХ. Решту – чекаємо. Якщо по санепіднагляду, фітосанітарії в нас питань майже немає, то по контролю якості харчових продуктів, на жаль, затвердження нормативних документів затягується на центральному рівні.

Але це не означає, що ми сидимо, склавши руки. Ми перевіряли пляжі, з’ясовували обставини спалаху сальмонельозу, постійно триває робота з ветнагляду, видаємо документи, необхідні для експорту продукції.

- А як щодо магазинів?

- Мораторій на перевірки призвів до певних наслідків: виробники дещо розслабилися. Це ж стосується і магазинів. Якщо наші працівники постійно відбирають зразки харчової продукції, зокрема, молока та м’яса, у виробників, то в магазинах не проводилося жодної контрольної закупки. Був період, що СЕС цього вже не робила, а ми ще не робили. І тільки зараз ми входимо в процес контролю якості. Думаю, вже скоро всі почують про те, що наші громадяни купують в магазинах, і хто винен в тому, що споживачі часом отримують неякісні продукти. Але насправді, повторюся: не контролюючі органи, а виробники товарів та надавачі послуг несуть відповідальність перед споживачами і ризикують власною репутацією та капіталом.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---