Життя дуже не передбачувана річ. Особливо якщо ти молодий. Особливо якщо маєш хоч якесь відношення до громадсько-політичного руху.
З дитинства нас намагаються вчити „Что такое хорошо, а что такое плохо”, втім, коли ми підростаємо, то стикаємось з тим, що повчання наших мамусь-татусів не мають до вирішення більшості проблем реальності ніякого відношення.
Нещодавно стикнулася з досить неприємною для себе ситуацією. Напевно ніколи не перестану дивуватися людській нещирості (звичайно, вже б мала звикнути). Втім, мова не про це. Тому, що все це – досвід, а досвід, як відомо, безцінний. Головне уникати повторення помилок, та знати собі ціну.
Часто ми нарікаємо на долю несправедливо, – коли подивитися під іншим кутом, то чорне вже не здається таким темним, а біле часто вводить в оману своїм світлом.
В досягненні будь-якої задачі, коли ми є залежними від інших людей та ситуації, варто слугуватися декількома принципами. По-перше, не розумно сліпо вірити чиїмсь обіцянкам, адже часто люди є господарями своїх слів типу „Захотів – слово дав, захотів – забрав” :). По-друге, наївно думати, що людина з якою ти маєш, здавалося б, непогані стосунки, підтримає тебе в потрібну хвилину. АЛЕ, з іншого боку, все, що не робиться – на краще!
Іноді варто знати „друга” в обличчя, щоб не наступити на ті ж граблі. Втім, все ж приємно отримувати допомогу звідти, звідки на неї не чекаєш. Та головне, потрібно пам’ятати про те, що навіть ”чорний” PR, – це все-таки PR. І певною мірою тут неможливо не погодитись зі словами П.Барнума: ”Говоріть про мене, що завгодно, головне правильно вимовляйте моє ім’я ”.
З будь-якої ситуації завжди знайдеться вихід, якщо ти впевнений в своїх силах та рішуче йдеш вперед, бо слабких не б’ють – слабких добивають!..